Соціальна відповідальність у системі управління підприємством - Курсовая работа

Курсова робота Соціальна відповідальність у системі управління підприємством ВСТУП соціальний стратегія менеджмент Актуальність теми. Процеси трансформації економіки України в ринкову призвели до відходу від практики державного патерналізму, що знайшло своє відображення у зміні розуміння ролі підприємства як суспільного інституту, формування нового підходу до оцінки ефективності та його результативної діяльності. Вагомий вклад у становлення, розвиток та дослідження регіональних особливостей соціально-відповідального підходу до ведення виробничої діяльності внесли вітчизняні та зарубіжні вчені, а саме: І. Акімова, Ю. Благов, Т. Бредгард, П. Друкер, Ф. Євдокімов, А. Керолл, Ф. Котлер, С. Літовченко, М. Мескон, Дж. Мун, Г. Назаров, Л. Ненсі, В. Нижник, О. Осінкіна, І. Петрова, Ю. Саєнко, О. Степанова, О. Філіпченко, П. Яницький та інші.[4] Метою курсової роботи дослідження є теоретичне обґрунтування корпоративної соціальної відповідальності в системі управління підприємством. Предметом дослідження виступає система соціальної відповідальності ТОВ СП «НІБУЛОН». Окремі дослідники стверджують, що концепція «корпоративна соціальна відповідальність» набула поширення з 1954 року, а з часом, відповідно до зростання компаній ставала все більше структурованою. Відповідно, намагаючись простежити основні віхи на шляху розвитку концепції СВ як теоретичного ядра, можна виділити роботи таких авторів, як Г. Боуен, К. Девіс, Р. Бломстром, Дж. Мак Гуїр, С. Міжнародний форум лідерів бізнесу (IBLF) розуміє соціальну відповідальність як сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу.[9] Відповідно до дослідження, проведеного центром «Розвиток КСВ» у 2011 році, представники українських компаній під соціальною відповідальністю переважно розуміють надання благодійної допомоги громаді, розвиток власного персоналу, чесне введення бізнесу та дотримання і захист прав людини. Цікаво, що саме в цей період з’являється концепція «стейкхолдерів» (заінтересованих сторін) і з’являється термін «результативність корпоративної соціальної відповідальності», який базується на введеній Кероллом системі трьохмірної моделі: результативність корпоративної соціальної відповідальності (СВ) ґрунтується на СВ і корпоративному соціальному реагуванні. Проблема змісту СВ була уточнена Дж. Мак Гуїром, який зазначив, що «корпорація має не тільки економічні і правові зобов’язання, але несе й певну відповідальність перед суспільством, що виходить за їх межі». С. Ґрунтуючись на підходах Дж. Мак Гуїра і С. Мережі і намагаючись узгодити економічну і соціальну відповідальність бізнесу, А. Керолл запропонував трактування СВ, що припускає «відповідність економічним, правовим, етичним і дискреційним (філантропічним) очікуванням, що пред’являються суспільством організації в даний період». Саме підхід А. Керолла пізніше втілився в детально відпрацьовану модель, одержав найбільше поширення, став багато в чому визначати межі сучасних досліджень у галузі СВ. Інституалізація СВ на національних рівнях, поява міжнародних стандартів ХХІ століття дало новий поштовх розвитку соціальної відповідальності через прийняття стандарту - міжнародного керівництва із соціальної відповідальності ISO 26000, прийняття національних стратегій або державних програм із соціальної відповідальності (Словаччина, Литва та ін.), інституалізацію СВ на національних рівнях (у Великобританії було запроваджену посаду міністра з СВ без портфеля, яка пізніше, у 2010 році була скасована, відділ із СВ в уряді Данії). Серед підходів цієї групи варто виділити підхід з позиції «потрійної результативності діяльності» (triple bottom line) Дж. Елігтона та нормативний підхід з позиції зацікавлених сторін Е. Фрімена.