Дослідження проблеми співвідношення соціальної і правової держави, її поняття та ознаки. Зміст моделей соціальної держави. Умови їх поєднання в межах єдиної концепції державно-правового будівництва. Взаємозв"язок та взаємодія з громадянським суспільством.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукАктуальність теми дослідження для вітчизняної юридичної науки обумовлюється конституційним визначенням України як демократичної, соціальної, правової держави, завдяки чому відповідний напрямок розвитку держави і громадянського суспільства, демократичний характер взаємовідносин між ними набуває фундаментальної визначеності. Зважаючи на те, що успіх втілення будь-якої ідеї безпосередньо залежить від належного ступеня її теоретичної розробленості, реалізація концепції соціальної, правової держави на сучасному етапі державотворення в Україні стримується, зокрема, відсутністю узгодженої, науково обґрунтованої позиції стосовно змісту цієї моделі державності, специфічних умов її формування і функціонування, а також напрямків подальшого розвитку. Як наслідок на сучасному етапі становлення української державності особливої актуальності набувають дослідження умов і тенденцій розвитку держави, їй іманентних та історично мінливих ознак, визначення напрямків її подальшого розвитку. Особливий інтерес при цьому становлять закономірності, що виявляються при поєднанні моделей соціальної та правової держави. На окремих етапах дослідження автор використовував спеціальні методи: порівняльно-історичний - під час аналізу еволюції соціальної та правової держави; логічний - для формулювання визначення понять «правова держава», «соціальна держава»; метод системного аналізу - при визначенні напрямків державного впливу на громадянське суспільство і їх змісту; метод моделювання та прогнозування - при розробці рекомендацій щодо розбудови в Україні соціальної, правової держави; синергетичний метод - при аналізі співвідношення та механізмів взаємодії соціальної та правової держави; компаративний метод - при дослідженні специфіки моделей соціальної держави в різних країнах; формально-юридичний - при тлумаченні правових норм.Зазначається, що розробка концепції правової держави історично повязана із суспільною потребою у встановленні справедливих меж державної влади, звідси - визначення правової держави апріорі ускладнено багатоаспектністю цього феномена: він складається з різних структурних елементів, співвідношення яких у тій чи іншій країні може певним чином відрізнятись. У результаті виділення ознак правової держави, що становлять єдину цілісну систему та наповнюють феномен правової держави реальним змістом, дає змогу, з одного боку, ідентифікувати ту чи іншу державу як правову або неправову, а з другого - відображає ті напрямки, відповідно до яких має бути трансформоване державно-правове життя конкретної країни на шляху розбудови правової держави. З розвитком громадянського суспільства певним чином змінюються вимоги, що адресуються державі, завдяки чому відбувається розширення ознак правової держави та оновлення їх змісту. На підставі проведеного дослідження дисертант формулює авторське визначення, згідно з яким правова держава може бути визначена як особливий стан організації державної влади у громадянському суспільстві, що виникає за умов досягнення в останньому високого рівня правової культури його членів і передбачає реалізацію державою свого функціонального призначення на засадах верховенства права, поділу влади, визнання і реалізації прав і свобод людини і громадянина, а також взаємної відповідальності держави та особи. «Правова держава і громадянське суспільство: взаємообумовленість і взаємодія» підкреслюється, що проблема співвідношення правової держави і громадянського суспільства належить до категорії питань, які мають не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.Правова держава може бути визначена як особливий стан організації державної влади у громадянському суспільстві, який виникає за умов досягнення в ньому високого рівня правової культури його членів і передбачає реалізацію державою свого функціонального призначення на засадах верховенства права, поділу влади, визнання і реалізації прав і свобод людини і громадянина, а також взаємної відповідальності держави та особи. Виділення ознак правової держави, що конкретизують її зміст, дозволяє, з одного боку, ідентифікувати конкретну державу як правову або не правову, а з другого - визначити напрямки, відповідно до яких має бути трансформоване політико-правове життя на шляху розбудови правової держави. Повноцінна взаємодія громадянського суспільства з державою можлива лише за умов, коли остання існує у формі правової, оскільки ефективність його розвитку залежить від належного ступеня захищеності індивідуальної та суспільної сфер життя від надмірної регламентації з боку держави та її органів. Соціальною є держава, яка активно реалізує широкомасштабну соціальну політику, сприяє здійсненню комплексу соціально-економічних, екологічних та культурних прав людини і громадянина в обсягах, що дозволяють втілити в життя конституційне визнання людини найвищою соціальною цінністю в суспільстві.