Суть поняття "неповна сім’я" та причини її виникнення. Загальні проблеми, які виникають в неблагополучних родинах та їх характеристика. Форми і методи соціальної роботи в Україні. Законодавче забезпечення відродження і зміцнення української сім"ї.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій Курсова робота з предмету «Методи і організація соціологічних досліджень»І кількість таких сімей не тільки не зменшується, а зростає рік у рік. В даний час проблеми, звязані з сімєю, здобувають усе велику актуальність в суспільстві. Неповна сімя розглядається як проблема, тому що вона негативно впливає на соціалізацію дитини, що може показатися на подальшому житті особистості. У неповних сімях діти по-різному реагують на відсутність одного із батьків, хлопчики більш уразливі, ніж дівчатка. Це пояснюється тим, що неповний тип сімї, неузгодженість батьків у питаннях виховання, збіднене сімейне спілкування, незадоволення дітей своїми взаєминами з батьками підштовхують дитину до самоствердження поза родиною.В соціальній роботі велика увага приділяється роботі з неповними сімями. Неповна сімя - це мала група із частковими неповними звязками, де немає традиційної системи відносин «мати - батько - дитина».Поняття «неповні» стосується тих категорій сімей, в яких дитина неповнолітнього віку проживає з одним із батьків, що несе за неї повну відповідальність. У цій групі двоє батьків, але професійні чи інші причини залишають їм мало часу для сімї. Першою, і головною проблемою неповної сімї є, звісно, відчуття родинного дискомфорту, які переживають діти в таких сімях. По - друге, почуття провини перед дітьми, нерідке у жінок, оскільки в більшості випадків неповні сімї - це мати, одна виховує дітей, що є причиною їх гіперопіки.Соціальна робота з неповними сімями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з неповною сімєю; наданні допомоги у розвязанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг та соціальної реабілітації. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сімям. Це, насамперед, розяснення про пільги, що надаються молодим сімям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обовязків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сімям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги неповній сімї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сімї, які зявляються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. У процесі роботи з неповною сімєю надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом, вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.Переважну більшість серед них, як і в Україні, становлять сімї, в яких діти живуть разом із матірю [47,c.187]. Зарубіжний досвід соціальної роботи з неповними сімями переконує в необхідності функціонування служб психологічної реабілітації розлучених та їх дітей, педагогічного консультування, соціальної корекції, інших видів допомоги. У більшості європейських країн одиноким батькам надається значна допомога з боку держави (питома вага таких сімей коливається від 6% в Італії до 32% у Швеції). Одинока мама, в межах відповідної програми «Підтримка доходу» (Швеція), може залишатися вдома, поки дитина не досягне віку 16 років, маючи необхідне утримання від держави. Існує скорочений робочий день для того, хто має дитину дошкільного віку, допомога на дітей і на житло для одиноких батьків однакова з іншими сімями.Рівень життя більшості сімей в Україні значно знизився, оскільки він залежить не лише від розміру доходів, а і від соціально-демографічного складу - кількості дітей, працюючих і утриманців, віку членів сімї тощо. Найбільш уразливими є сімї з дітьми, неповні сімї, в яких дітей виховує одна мати або один батько, сімї в яких немає годувальника. Досить великою є частка працездатних членів сімї, які не мають регулярного доходу, що ускладнює економічне становище неповної сімї. Допомога таким сімям повинна передбачати відповідну житлову політику з будівництва дешевого орендного і соціального житла, а також надання житлових кредитів для молоді.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. НЕПОВНІ СІМЇ - ЯК НЕГАТИВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ
1.1 Суть поняття «неповна сімя» та причини її виникнення
1.2 Загальні проблеми, які виникають в неповних сімях та їх характеристика
1.3 Форми і методи соціальної роботи з неповними сімями
РОЗДІЛ II. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНИМИ СІМЯМИ
2.1 Зарубіжний досвід соціальної роботи з неповними сімями
2.2 Законодавче забезпечення соціальної роботи з неповними сімями в
Україні
РОЗДІЛ III. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ НЕПОВНОЇ СІМЇ