Діти-інваліди як об’єкт соціальної роботи. Програма дослідної роботи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів та їх батьків у Луганському Центрі "Відродження", який є спеціалізованою реабілітаційною установою для дітей з різними порушеннями розвитку.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Кафедра соціальної роботи Курсова робота: Соціальна робота з дітьми-інвалідами у реабілітаційному Центрі «Відродження» Спеціальність: 6.130102 «Соціальна робота» Луганськ - 2012 Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами 1.1 Діти-інваліди як об’єкт соціальної роботи 1.2 Система соціальної реабілітації дітей-інвалідів в Україні 1.3 Концептуальні підходи до вирішення проблем соціальної реабілітації дітей-інвалідів Розділ 2. Шляхи удосконалення системи роботи Луганському Центрі ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» 2.1 Основні напрямки діяльності Луганського Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» 2.2 Програма дослідної роботи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів та їх батьків у Луганському Центрі ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» 2.3 Результати дослідної роботи в Луганському Центрі ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження» Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ За даними ООН, у світі нараховується приблизно 450 мільйонів людей з обмеженими фізичними можливостями і близько 200 мільйонів з них - діти. В Україні за останні 20 років рівень інвалідності з дитинства збільшився приблизно в 3,6 рази. Основними причинами збільшення числа дітей-інвалідів є внутрішні (генетичні аномалії, спадкові хвороби, вроджені вади, причинами яких можуть бути погіршення умов життя, які негативно починають діяти вже в період розвитку плоду; погіршення умов праці жінок, погіршення екологічної обстановки, несприятливі умови життєдіяльності, важкі пологи). Вона сприяє розвитку соціальної дезадаптації, що зумовлена порушенням розвитку, утрудненнями в самозабезпеченні, спілкуванні, навчанні, оволодінням у майбутньому професійними навичками. Проблема організації соціальної роботи з дітьми з особливими потребами розроблялась і розробляється дослідниками різних галузей: медиками, педагогами, психологами, фізіологами, фахівцями з соціальної роботи, соціологами. Так, проблеми медико - психолого - педагогічної діагностики і корекції опорно - рухового апарату займаються О. Мостюкова, І. Іваницька, Є. Ільїн; вивчають симптоми та синдроми ДЦП Г. Безова, Т. Шамарен; особливості психічного розвитку - М. Іпполітова, І. Левченко, Л. Шипіцина; проблеми соціальної і педагогічної інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я цікавлять О. Сьогодні перед дітьми-інвалідами та їх батьками постає безліч проблем фізіологічного, психологічного, економічного, соціального характеру, які полягають у соціальній, територіальній та матеріальній залежності дітей-інвалідів від батьків та опікунів, а також у тому, що при народженні дитини з обмеженими можливостями родина або розпадається, або надмірно опікає дитину, не даючи їй можливості розвиватися; проводиться слабка професійна підготовка дітей даної категорії; діти-інваліди та їх батьки відчувають труднощі при пересуванні по місту, що призводить до ізоляції; відсутнє повноцінне правове забезпечення дітей з обмеженими можливостями; сформована негативна суспільна думка по відношенню до дітей-інвалідів. З огляду на всі ці проблеми, перед дітьми-інвалідами, їх батьками та суспільством постає проблема організації в рамках соціальної роботи комплексних центрів соціально-психолого-фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями. У Луганській області створена система реабілітаційної допомоги дітям - інвалідам з ураженням нервової системи та порушенням психіки, яка базується на основних принципах діяльності, своєчасності, неперервності, послідовності та доступності у наданні комплексної реабілітаційної допомоги дітям з фізичними та розумовими вадами, але цих заходів не достатньо для повноцінної організації життя дитини-інваліда. Тому основні засади організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами мають формуватися на основі організації центрів та програм реабілітації з використанням не тільки медичної моделі, але й соціальної, політико-правової, психолого-педагогічної моделей, а також моделі культурного плюралізму, на яких базується теоретична та практична діяльність соціального працівника. Виходячи з аналізу даної проблеми, враховуючи її актуальність, ми обрали тему дослідної роботи: «Система роботи з дітьми-інвалідами в реабілітаційних центрах» (на прикладі діяльності Луганського Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження»). Об’єкт дослідження - соціальна робота з дітьми-інвалідами в реабілітаційному центрі. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та практично перевірити ефективність системи роботи з дітьми-інвалідами в реабілітаційних центрах. Для досягнення мети необхідно виділити наступні завдання: визначити стан наукової розробки основних засад організації соціальної роботи з дітьми-інвалідами; розкрити базові поняття дослідження: «соціальна реабілітація», «діти-інваліди», «система соціальної роботи»;