Процес жанроутворення для визначення методологічних підходів у встановленні соціально-естетичної обумовленості категорії "жанр". Визначення сучасних жанрових моделей масової культури та дослідження їх відмінних характеристик стосовно жанрів мистецтва.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Робота виконана у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” на кафедрі філософії факультету соціології. Науковий керівник кандидат філософських наук, доцент Федорова Ірина Ігорівна Національний технічний університет України „КПІ”,доцент кафедри філософії Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент Овчаренко Світлана Володимирівна Одеський державний університет імені І.І.Мечнікова, професор кафедри мистецтвознавства інституту інноваційної та післядипломної освіти кандидат філософських наук, доцент Федоренко Микола Олександрович Національна музична академія імені П.І.Чайковського, доцент кафедри суспільних наукТенденції сучасної творчості, коли художній твір не “вміщується” в єдиному виді мистецтва, а полістилістика одного твору репрезентує полілог різних часів та традицій, також специфіка застосування немистецьких прийомів (промислових матеріалів, компютерних технологій), зумовлюють необхідність звернення до жанру, як до такої художньої форми, що „утримує” нові явища в межах цілісності твору. Осмислення сучасного статусу проблеми соціальної природи жанру безпосередньо повязане із розумінням історичної динаміки мистецтва не тільки як такої, що минає, а й такої, що зберігається, надає поліваріантності естетичним почуттям, дозволяє усвідомити жанрові принципи культурного буття мистецтва. І хоча дослідженню категорії „жанр” в естетиці, особливо минулого століття, приділялася значна увага, сьогодні актуалізується розкриття соціальної природи жанру як обумовленої здійсненості розвитку мистецтва стосовно духовного стану людини в складному глибинному опосередненні з соціальними, історичними, культуротворчими процесами. Таким чином, поняття соціальної природи жанру, яке відповідає сутності самої категорії “жанр” у сучасному її розумінні, в різні періоди філософсько-естетичної традиції досліджувалося тими категоріями художньої форми, які обєктивно визначали процес вживлення твору мистецтва в соціальну дійсність, а саме: категоріями роду, жанру та виду мистецтва. Мета дисертаційного дослідження - здійснити аналіз соціальної природи жанру в контексті історичної динаміки мистецтва для виявлення соціально-креативної специфіки жанру, що розгортається у процесі жанроутворення в мистецтві та сучасній масовій культурі.Перший розділ - „Жанр як сутнісна складова розвитку мистецтва” - складається з двох підрозділів. Дослідження поглядів італійського філософа дозволяє розглянути проблему соціальної природи жанру в умовах, коли автор констатує безперспективність подальшого існування самої категорії „жанр”. Відмовляючись від жанру, теоретик визначає його соціальний аспект: безпосередність взаєморозуміння художника та реципієнта, справді інтуїтивне пізнання і вираження почуття, яке полягає в площині соціальної природи жанру. Важливий підхід стосовно розкриття соціальної природи жанру репрезентують концепції, що констатують зміну художньої парадигми в мистецтві. „Соціально-креативна роль жанру в категоріальному апараті естетики” зазначається, що звернення до аналізу категоріального апарату естетики повязане із метою систематизації та виявлення аспектів взаємодії таких категорій як жанр, вид, стиль та образ у мистецтві в напрямку дослідження змісту соціальної природи жанру та принципів процесу жанроутворення.