Розгляд житлового будівництва в Харкові в період підйому будівельної активності. Розміщення житла різних категорій на території міста. Характеристика функціонально-планувальних та композиційних рішень. Обладнання будинків для комуністичної еліти.
Аннотация к работе
Харківський національний униіверситет будівництва та архітектуриЗа один тільки 1928 рік ЖБК було зведено 76 будинків загальною площею 30 292 тис. м2. Якість архітектурних рішень, відмінності в рівні комфорту, нарешті, розташування житлових будинків і комплексів на території міста стають, як правило, ясним індикатором того, для якої соціальної та професійної групи це житло було призначене. Будинки для комуністичної еліти, як правило, було обладнано електричними ліфтами; в кожній квартирі були кухня, санвузол і ванна кімната, а в деяких, наприклад, в «Доме специалистов», були кімнати для прислуги. Дзержинського було закладено великий комфортабельний житловий район, будинки якого було призначено, гол. обр., для працівників Держпрому, Будинку проектів та Будинку Кооперації. За умовами конкурсу в одному з кварталів мав вирости будинок-комуна на 200 чоловік, а два інших планувалося відвести під будинки з сімейними квартирами [29].Час найбільш активного будівництва, в тому числі житлового, прийшовся на 1927-1934 рр. На противагу декларованим егалітаристським принципам, фактично житлова забудова цього періоду диференціювалась відповідно до професійних та галузевих підрозділів, від яких залежав соціальний статус мешканців. У цих будинках трьох-пятикімнатні квартири з просторими кухнями, зручними ванними і санвузлами; будинки оснащувалися електричними ліфтами, в деяких будинках були кімнати для прислуги. Житлові комплекси (житлокомбі-нати) для робітників розташовувалися в безпосередній близькості від місця роботи, тобто за межами центральної частини міста і мали істотно скромніші техніко-економічні характеристики.