Програмування як інструмент реалізації соціальної політики, класифікація соціальних програм. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціальних програм. Особливості застосування соціальних програм в сучасних умовах розвитку українського суспільства.
Аннотация к работе
1. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики та класифікація соціальних програм Соціальна політика держави у своїй основі має певний план дій, послідовність тих чи інших заходів. Таким інструментом може стати програмування економічного та соціального розвитку. Об’єктами таких програм можуть бути галузі, регіони, соціальна сфера, наукові дослідження. Зрозуміло, що коли об’єктом програми є соціальна сфера, то мова йде про соціальні програми. У сучасному світі вирізняють два основних види соціальних програм (або програм перерозподілу доходів): програми державної допомоги й програми соціального страхування. Процес соціального програмування і саму «соціальну програму» пропонується розглядати з точки зору системного підходу, який являє собою загальнонаукову методологію якісного дослідження. Окремий вид програм складають Державні цільові програми, що являють собою «затверджений нормативно-правовий акт України, цілісний документ, який визначає стратегію розв’язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, оборонних, національно-культурних та інших проблем загальносуспільного значення і включає комплекс взаємопов’язаних заходів і завдань (цільових проектів), які спрямовані на досягнення конкретних кінцевих цілей, узгоджені за терміном їх виконання і складом виконавців та реалізується повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету».