Рівень та якість життя населення України як показник дієвості соціальної державної політики. Програмування соціально-економічного розвитку як інструмент державного регулювання якості життя населення. Напрями підвищення людського потенціалу України.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Аналітичний огляд наукових публікацій на тему: «Соціальна політика та її вплив на доходи і рівень життя населення»В умовах трансформації економіки України до ринкової, гостро постала проблема соціального захисту населення. Перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення. Соціальна політика держави викликає підвищений інтерес у суспільства, перебуваючи в епіцентрі парламентських дискусій.В даній статті автори в основному розглядають залежність рівня життя населення від соціальної політики держави. На їхню думку життєвий рівень населення залежить, з одного боку, від способу виробництва, який характеризується відносинами власності, рівнем розвитку матеріальної бази суспільства, сфери послуг та суспільною продуктивністю праці, а з іншого - від способу життя, що визначається загальними проявами життєдіяльності людини, а саме величиною потреб у різних життєвих благах та можливістю їхнього задоволення, виходячи з пропозиції товарів та послуг на ринку та реальних доходів населення. І підсумовуючи свої погляди автори стверджують, що на рівень життя населення впливає низка економічних, соціальних, політичних, культурних, інноваційних, екологічних та інших чинників. Рівень життя населення, на думку авторів, містить три ключові аспекти: добробут населення, рівень людського розвитку та нагромадження людського капіталу. Провівши певні дослідження, автори відмічають, що в Україні співвідношення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму в середньому на одну особу у січні 2009 р. становило 0,9: 1, тоді як у Польщі, Латвії та Естонії - 1,5:1.В якості вступу, авторка даної статті зазначає, що для України в сучасних умовах розвитку потрібні значні зміни у сфері соціального захисту населення, тому що соціальний захист є основним завданням соціальної політики держави і ставить за мету забезпечення добробуту та прав і гарантій людини у сфері рівня і якості життя. Адже сьогодні в Україні поглиблюється соціальне розшарування, яке призводить до розбалансування можливостей задоволення основних соціальних потреб населення. Проблеми у сфері соціального захисту населення ще залишаються і вирішення їх відкладається на невизначений термін. На сьогодні основною проблемою в Україні є і залишається проблема подолання бідності, тому що більша частина працюючого населення країни є дуже низький рівень доходів, який є найважливішим показником добробуту. Я з цим не можу не погодитись, адже рівень та якість життя характеризує досягнутий на певний проміжок часу в суспільстві ступінь задоволення різноманітних потреб населення, що є предметом соціального захисту - необхідного елемента функціонування будь-якої розвиненої держави.В статті автори проводять дослідження соціальної політики держави, і доводять необхідність підвищення якості життя людей як основного фактора розвитку людського потенціалу. В якості вступу автори зазначають, що в умовах перехідної української економіки вирішальне значення має реформація продуктивних сил країни і досягнення на її основі того рівня продуктивності суспільної праці, який забезпечить перетворення України в сучасну, високорозвинуту державу. З одного боку, відбувається звільнення людини від виконання певних функцій безпосередньо у самому виробництві за рахунок його механізації та автоматизації, а з іншого підвищується значення й професійної підготовки, здатності забезпечити функціонування складного технічного устаткування. Щоб полегшити свою працю і підвищити її продуктивність, людина створює нові засоби виробництва, вдосконалює організацію праці, а отже, і виробничі відносини. Автори виділяють наступні: правове забезпечення соціального захисту населення, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів; прямі державні витрати із бюджетів різних рівнів на фінансування соціальної сфери(розвиток освіти, науки, медичне обслуговування тощо); соціальні трансферти у вигляді різного роду соціальних субсидій; впровадження ефективної прогресивної системи оподаткування індивідуальних грошових доходів населення; прогнозування стану загальнонаціональних і регіональних ринків праці; створення мережі центрів служб зайнятості й бірж праці; встановлення соціальних і екологічних нормативів і стандартів, контроль за їх дотриманням; державні програми з вирішення конкретних соціальних проблем (боротьба з бідністю, освітні, медичні, екологічні та інші); державний вплив на ціни та цінотворення; обовязкове соціальне страхування в різних формах, пенсійне забезпечення; розвиток державного сектору економіки та виробництво суспільних товарів і послуг; підготовка та перепідготовка кадрів; організація оплачуваних громадських робіт; соціальне партнерство.Автор із самого початку стверджує, що використання категорії “якість життя” має важливе значення в сучасних умовах, що виявляється у процесі оцінювання рівня та якості життя населення та розробки напрямів державної політики.
План
Зміст людський потенціал соціальний політика
Вступ
1. Вплив соціальної політики держави на рівень життя населення
2. Рівень та якість життя населення України як показник дієвості соціальної державної політики
3. Соціальна політика та якість життя населення
4. Програмування соціально-економічного розвитку як інструмент державного регулювання якості життя населення
5. Соціальна політика у формуванні антикризових напрямів підвищення людського потенціалу України