Передумови розвитку та розміщення соціальної інфраструктури України, характеристика її елементів. основні етапи формування і оцінка сучасного рівня. Регіональні особливості та територіальні відмінності соціальної інфраструктури, її пріоритетні завдання.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ 1. Передумови розвитку та розміщення соціальної інфраструктури України в системі РПС 2. Регіональні особливості та територіальні відмінності соціальної інфраструктури України 6. Пріоритетні завдання та механізми соціальної інфраструктури України на майбутні роки Висновки Список використаних джерел Вступ Розвиток продуктивних сил характеризується відповідними соціальними-економічними показниками: - величина валового суспільного продукту; - національний доход; - частка національного доходу для споживання та нагромадження; Рівень розвитку продуктивних сил визначається виробничим потенціалом, розвитком соціальної інфраструктури. Соціальна інфраструктура охоплює галузі забезпечення нормальних умов життєдіяльності людей. Важливим показником соціальної інфраструктури є забезпеченість населення житлом. Охорона здоров’я відіграє важливу соціальну роль з забезпеченням лікування та профілактиками захворювань. Закладами культури Україна забезпечена відносно добре. Інтелектуальний потенціал - це кількість підготовлених кадрів з вищою освітою, які працюють у народному господарстві. Інтелектуальний потенціал визначається навчальними закладами, які готують кадрів вищої кваліфікації. Отже, до соціальної інфраструктури належать обєкти культурно-побутового обслуговування, охорони здоровя, культури, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і звязок та ін. Це влучна назва для країни, розташованої на південно-східному пограниччі Європи, на порозі Азії, по окраїнах Середземноморського світу, з обох боків колись важливого кордону між лісом, де ховалися від небезпеки, і відкритим степом. Клімат, грунт, характер земної тверді, наявність чи відсутність корисних копалин, енергетичних і водних ресурсів, звичайно, позначається на характері суспільних процесів. Звичайно, народонаселення значною мірою є наслідком соціальних явищ, таких як тип сім’ї, цінність і престиж репродуктивної діяльності, норми і традиції, економічне становище і політичне регулювання народжуваності. Однак це лише загальна схема, характерна переважно для Європи (зі Сходу на Захід). Чи можна на цій підставі назвати культуру виключно репресивною структурою, як це робить З. Фрейд?. Характеристика елементів соціальної інфраструктури України Соціальна інфраструктура включає установи освіти, культури, обєкти охорони здоровя, підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, а також житловий фонд. Соціальна сфера охоплює систему установ сфери послуг, призначення якої - задовольняти фізичні й духовні потреби населення. Наявність у країні розвиненої соціальної сфери сприяє розширенню економічної бази, припливу населення. В останні роки спостерігається постійне скорочення мережі закладів охорони здоровя через брак коштів у держави на їх утримання. У віддалених невеликих селах північної частини району рівень торгових послуг найнижчий [15, c.280-281]. Найбільший інтерес у зарубіжних інвесторів викликає харчова промисловість - 7,1 % та паливна - 49,9 % від загального обсягу вкладень у цю галузь. За даними Національної доповіді про розвиток людини ПРООН валовий показник охоплення навчанням у 2005 р. в Україні становить 79,6% (для порівняння: в середньому по світу - 65%, по країнах, які розвиваються, - 61%, високорозвинених країнах ОЄСР - 94%, в країнах Східної Європи та СНД - 77%). Так, питома вага осіб з вищою (включаючи базову та неповну вищу) освітою серед міського населення у 2004 р. становила 37,9% (у 1989 р. - 34,5%), а серед сільського - 17,7% (у 1989 р. - 13,3%). Так, з 1990 р. кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів на кожні 10000 населення зменшилася з 1373 до 1269, професійно-технічних закладів зі 127 до 104, а студентів вищих навчальних закладів на ту саму кількість населення стало більше у 1,6 раза - відповідно 316 та 512 осіб.