Аналіз теорій міфу. Філософські та загальнонаукові принципи дослідження соціальної міфології. Її характерні риси, структура, основні функції та значення в сучасному суспільстві. Концептуальні підходи щодо розуміння цього соціокультурного феномену.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Бойченко Іван Васильович, доктор філософських наук, професор, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: Єрмоленко Анатолій Миколайович, доктор філософських наук, старший науковий співробітник, Інститут філософії імені Г.С. Захист відбудеться "25" лютого 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Актуальність теми дослідження зумовлена змінами у сучасному суспільстві, коли в умовах соціальної невизначеності й напруженості, формування та функціонування масової свідомості, інтенсивної інформатизації людини активізується міфологічний рівень суспільної свідомості. За таких умов особливого значення набуває роль соціальної міфології, оскільки зростає ймовірність використання міфотворчості у якості духовного впливу на подальший розвиток людини і суспільства. Активізація уваги до соціальної міфології стає більш помітною в періоди розвитку суспільства, коли актуалізується проблема соціального самовизначення, необхідність світоглядного вибору моделі особистісного та соціального майбутнього. Результатом постає підвищений інтерес науковців - філософів, політологів, соціологів, етнографів, соціальних психологів - щодо соціальної міфології та її сутнісних проявів. З огляду на те, що соціальні міфи є феноменом масової свідомості, важливе значення для дослідження мають роботи, присвячені аналізу масової свідомості та різним аспектам її функціонування.У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної міфології", який складається із двох підрозділів, здійснено аналіз теорій міфу, визначені філософські й загальнонаукові принципи та методи дослідження соціальної міфології, уточнені концептуальні теоретичні підходи до її вивчення. У підрозділі 1.1 "Соціальна міфологія як предмет філософського дослідження" уточнюється зміст понять "міф", "міфологія", "соціальна міфологія", дається аналіз сутності соціальної міфології, розкриваються її особливості та основні характерні риси. Зазначається, що міф здавна був обєктом постійного інтересу з боку багатьох вчених, а плюралізм інтерпретацій міфології, пояснюється різними науковими позиціями дослідників. Звернення до порівняльного аналізу класичної та соціальної міфології дозволило зясувати їх основні відмінності: соціальна міфологія відображає світ, використовуючи переважно буденний рівень знання, але не обмежується ним, як класична міфологія; соціальна міфологія деякою мірою втрачає звязок з масами, оскільки навязується ззовні, з побажань творців міфів; системна цілісність та стійкість втрачаються у соціальній міфології, яка характеризується фрагментарністю і може впроваджуватися свідомо або виникати стихійно як реакція на конкретні обставини; щодо часових модусів, то архаїчний міф звернений до минулого, а соціальний міф - до сьогодення й до майбутнього. У підрозділі 1.2 "Конкретизація поняття соціальної міфології в історії розвитку філософського знання" розкрито інтерпретації соціальної міфології, відношення до міфології з часів античності у рамках різних шкіл та теорій міфів, а також проаналізовано концепції, що дозволяють розглянути основні трактування сутності соціальної міфології сучасними українськими та зарубіжними авторами.Здебільшого міфологія розглядалась як викривлене, оманливе, фантастичне відображення дійсності, як спосіб примітивного дологічного сприйняття. Насправді ж міфологія, будучи іманентним феноменом культури, в перетворених формах відтворюється та трансформується й на сучасному етапі суспільного розвитку. Соціальна міфологія набуває особливого статусу, у звязку з прискоренням науково-технічного прогресу, зростанням ролі інформаційних процесів, кардинальними змінами способу життя. При розгляді соціальної міфології слід розрізняти з одного боку, міфологічний рівень суспільної свідомості, з яким повязане функціонування архетипів та інших форм дорефлексивного некритичного цілісного сприйняття дійсності, а з іншого, власне як соціальну міфологію, що постає особливою формою включення елементів міфологічної свідомості у неміфологічну за своєю природою сучасну культуру. Соціальні міфи як предмет ідеологічної практики використовують наявні у суспільній свідомості залишки міфологічної свідомості або імітують їх, особливо у ситуації виникнення кризи раціонального пояснення суспільних процесів, коли соціальна міфологія може переходити з несвідомого рівня суспільної свідомості на свідомий, коли окремі соціальні міфи виступають як замінники такого раціонального пояснення.