Аналіз питань порівняльного аналізу альтернативних точок зору на адміністративно-командну систему. Сутність моделі "бюрократичного корпоративізму". Розробка заходів антикризового характеру, які витікають з концепції підвищення ролі бюрократичного апарату.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукПри цьому, в якості одного з висновків, неявно, але цілком однозначно формулюється своєрідна дилема: або прийняття суспільством їх моделі розвитку економіки (що забезпечує загальне процвітання), або ігнорування цих рекомендацій і, як наслідок, - незчисленні лиха. Таким чином, автор робить висновок, що на сучасному етапі пізнання однієї з найбільших в історії України кризи потрібен не стільки ще один, 1001 або ж 1002 варіант пояснення політичних та економічних процесів, що відбуваються в Україні, не стільки ще одна модель антикризових дій, скільки пояснення того, чому цих моделей так багато, чим вони відрізняються одна від одної, якими можуть бути критерії їх оцінки та вибору серед них найбільш оптимальних. Дійсно, будь-яке дослідження реально існуючої моделі економічного механізму розпочате з чисто практичними цілями, неможливе без певної саморефлексії субєкта пізнавальної діяльності, пояснення чому процес його пізнання відбувається в рамках саме тієї, а не іншої ідеалізованої моделі. З іншого боку, розглядаючи різні ідеалізовані моделі, що описують той самий обєкт, здійснюючи порівняльний аналіз різних методологій, субєкт піддає аналізу не тільки ідеалізовані моделі обєктивної реальності, але й розглядає, як би у різних ракурсах, суттєві звязки, якості і співвідношення самого обєкта. Але звідси виходить, що при порівнянні різних ідеалізованих моделей адміністративно-командної системи у фокусі уваги субєкта пізнавальної діяльності неминуче виявляється і сама ця Система, оцінка ефективності, причин зникнення і наслідків її панування, перспективи подолання кризи.Підкреслюється, що література, яка необхідна для роботи над темою дисертації, поділяється на чотири великі частини - по-перше, це література загальнометодологічного плану; по-друге, література, в якій викладаються ідеологічні концепції, на основі яких висуваються різні ідеалізовані моделі адміністративно-командної системи; по-третє, це література, в якій описується адміністративно-командна система з точки зору тієї чи іншої ідеалізованої моделі; по-четверте, література емпіричного плану, та література, яка дозволяє провести порівняльний аналіз ідеалізованих моделей та вибрати з їх числа найкращу. У першому підрозділі “Поняття адміністративно-командної системи у суспільних науках”, розглядаються нормативно-методологічні аспекти проблеми, звязані з визначенням поняття "адміністративно-командна система". Окрім цього у першому підрозділі розглядаються такі важливі питання, як: співвідношення термінів "тоталітаризм" та "адміністративно-командна система", етичні основи функціонування адміністративно-командної системи. Дослідження адміністративно-командної системи через порівняльний аналіз різних моделей цього феномена потребує чіткого визначення того, що таке ідеалізована модель, які чинники обумовлюють тривале співіснування альтернативних моделей адміністративно-командної системи, та які могли б бути критерії вибору найкращої альтернативної моделі. На підставі дослідження праць Хайєка та інших лібералів формулюються наступні найбільш суттєві риси ідеалізованої моделі "командної економіки": 1) В сучасну епоху адміністративно-командна система в найбільш досконалому вигляді знаходить своє відбиття у соціалістичних суспільствах, соціалізм же неминуче веде до появи цій Системи; 2) Єдиним способом координації діяльності економічних агентів виступають державне планування та контроль; 3) Планування та контроль здійснюються центральними плановими органами; 4) Плани не приймають до уваги інтересів нижчестоячих ланок і через те не відповідають вимогам економічної доцільності; 5) Адміністративно-командна система - це статичний обєкт, будь-які зміни в якому мають не принциповий характер і не зачіпають її суті (див.п.п.2-4); 6) Вплив політичних чинників на економічну систему суспільства зображується у формі якоїсь константи, незмінну сутність якій (саме сутність, а не конкретні прояви) або достатньо охарактеризувати один раз, або вивести за межі суспільствознавчого аналізу взагалі, апріорно припустив, що політичні чинники ведуть до деформації оптимальної економічної поведінки соціального субєкта; 7)Як більш пізнє положення визнається ефективність адміністративно-командної системи у випадку, коли цілі чітко визначені та мають просту структуру (т.зв.Проведене дослідження показує, що практично усі звязки, властивості та відносини адміністративно-командної системи можуть бути пояснені без виходу за межі двох ідеалізованих моделей: “командної економіки” та “бюрократичного корпоративізму”.