Деконструювання асиметричних категоріальних опозицій пре-постмодерної соціально-когнітивної парадигми. З"ясування причин неефективного функціонування соціально-естетичної сфери духовного життя українського суспільства та визначення шляхів їх усунення.
Аннотация к работе
Запорізький державний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДисертація є метатеоретичним дослідженням соціальної детермінації естетичної свідомості як уможливлення певними обєктивними і субєктивними соціальними чинниками людиновимірної емотивно-естетичної форми соціальної знанієвості - в тому числі й щодо антроподоречності наслідків глибокого реформування кризових соціумів в умовах пре-постсучасної епохи історії людства. Деконструюванням засобами конфігуративної концептуалізації відсубєктно-відобєктних категоріальних опозицій категоріального каркасу бінарної пре-постмодерної соціально-когнітивної парадигми розблоковано можливості неконфронтаційного розвитку соціально-естетичної науки у напрямку вирішення нею теоретичних проблем ефективного емотивно-когнітивного забезпечення процесів самоорганізації українського соціуму на засадах демократії та гуманізму. Исходя из принципов классической диалектики, дополненных идеями постмодернистской философии и постнеклассической научной парадигмы, в диссертации устанавливается соотношение категорий эстетической доксы и эстетической эпистемы, выдвигается и обосновывается тезис о существовании прямой связи между уровнем развитости человеческого рода как универсальной деятельной силы и способностью человека в когнитивно-эстетическом освоении мира переходить при эстетическом оценивании социальных фактов от критериев социокультурной прагматики к критериям антропосоциокультурной когнитологии. Исследование путей осуществления антропокультурной и социокультурной детерминации эстетического оценивания социальных явлений и реализации объективной и субъективной свободы эстетического отношения к миру на разных этапах исторического развития человеческого рода, позволило диссертанту установить объектные и субъектные факторы, которыми определяется содержание процесса, что позволяет существенно повысить степень свободного выбора субъектом социально значимой позиции в этой области. В ходе социально-философского анализа той глобальной ситуации, в которой оказался украинский социум после провозглашения независимости Украины, определены детерминанты, обусловливающие необходимость антропологической экспертизы хода и направленности осуществляемых в украинском социуме реформ, а также детерминанты, обеспечивающие свободу для успешного совершения подлинно демократических социальных преобразований, способных приблизить украинское сообщество к новым рубежам человечности и к переходу в режим акмеотического - достижительного - развития, который является единственно возможным способом выхода за пределы исчерпавших себя форм антропосоциокультурной эволюции.В епоху реформування українського суспільства недостатня розробленість теоретичних уявлень про наслідки відомого з часів Платона впливу соціальних реалій на стан естетичної свідомості ускладнює оптимізацію емотивно-естетичного супроводу здійснюваних реформ і перманентну антропологічну експертизу їхньої антропокультурної спрямованості та соціокультурної ефективності. Труднощі перехідного періоду, ускладнені глобальними проблемами, з якими зіткнулась сучасна цивілізація, не дозволяють Україні вийти на досяжні на шляхах радикального реформування її соціальної системи результати, і це вимагає пошуку ефективніших шляхів оптимізації гуманітарних аспектів здійснюваних реформ і повнішого використання гуманістичного потенціалу кордоцентричної української культури, що є доволі проблематичним за відсутності когнітивних засад ефективної оптимізації процесів соціальної детермінації естетичної свідомості нації. У постсучасну епоху гостро відчувається потреба у відкритій Августином здатності духовно-естетичних феноменів бути соціально санкціонованими засобами емотивного блокування небезпечного потягу людей до чуттєвих задоволень та в усвідомленій Дідро та Лессінгом здатності демократичного мистецтва бути трибуною для пропаганди прогресивних соціальних ідей, і все очевиднішим стає постульований Шіллером звязок між прогресом свободи та гармонійним розвитком людської особистості, який суттєво ускладнюється існуванням засудженого Кєркегором естетизму. Розробка соціально-естетичних і соціокогнітивних проблем в Україні має давні традиції і певні досягнення. аналіз пре-постмодерних концепцій соціальної детермінації естетичної свідомості на предмет виявлення положень, що потребують розвитку;У "Вступі" обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан її наукової розробки, формулюються мета і завдання, визначаються обєкт та предмет дослідження, розкриваються методи вирішення проблем і наукова новизна отриманих результатів, подаються відомості про теоретичну та практичну цінність дисертаційного матеріалу.