Характеристика поняття та сутності соціальної держави, аналіз її основних завдань. Вивчення класичного ліберального підходу до гарантій прав і свобод людини та громадянина. Визначення понять соціальна згода, партнерство, конфлікт, потреба, справедливість.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України «Міжнародні відносини», групи МВР-12, Погоріла Анастасія АнатоліївнаУ вітчизняному правознавстві теорія соціальної держави перебуває поки що на початковій стадії формування. Пояснюється це насамперед тим, що у колишньому Радянському Союзі, як і в інших країнах так званого «соціалістичного табору», зусилля науковців були спрямовані переважно на критику «буржуазних апологетів» концепції держави загального благоденства. У сучасний період означена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних суспільних наук: правознавців, політологів, економістів, соціологів, філософів. Існують багато праць, присвячених даній темі, таких вітчизняних і зарубіжних учених, як О. Аграновська, С.Чіткому розумінню поняття «соціальна держава» перешкоджає низка обставин, з-посеред яких дослідники виокремлюють складність цього явища, неоднозначність самого терміна «соціальна, невизначеність завдань держави, яка, згідно з сучасними теоріями, повинна не просто бути уособленням влади, але таким інститутом, що існує саме для людей. У сучасній науковій літературі виділяють три основні «блоки» завдань такої держави: Перший «блок» завдань - це створення юридичних та фактичних умов для самостійного забезпечення працездатною людиною для себе та для своїх близьких гідного життя, а також здійснення державою заходів щодо підтримки непрацездатних груп населення, «соціальних аутсайдерів», хоча б на рівні прожиткового мінімуму. Ці завдання визначають не тільки соціальну відповідальність держави і суспільства стосовно своїх членів і, таким чином, відповідальність за соціальне забезпечення та задоволення соціальних потреб, але й соціальну відповідальність членів суспільства як один щодо одного, так і щодо усієї спільноти, а саме: обовязок захисту, сприяння соціальному забезпеченню, відповідальність за колективну взаємодопомогу, виконання зобовязань, що випливають із права власності, а також із завдань та діяльності держави, які роблять її здатною виконувати такі соціальні завдання. Соціальна держава може бути визначена в своєму конкретному та загальному значенні як держава, котра передовсім зобовязана сприяти самостійності та відповідальності кожного індивіда за свої дії і , крім того, надавати соціальну допомогу тим громадянам, які не з власної вини не можуть визначати або нести відповідальність за власний добробут. У контексті викладеного не можна не згадати відому енцикліку папи Пія ХІ «Quadragesimo anno» («На сороковому році», 1931 р.), в якій отримав класичне визначення принцип субсидіарності (від лат. subsidium - «допомога», «підтримка»): «Суспільство не має права позбавити людину й перейняти на себе те, що вона здатна зробити за власною ініціативою, своїми зусиллями; несправедливо також переводити на більші й вищі спільності те, що можуть виконувати, здійснювати малі й супідрядні громадські обєднання; це завдає шкоди і збитків суспільному порядку.З вищенаведених «блоків» завдань випливають відповідні ознаки соціальної держави. Третьою ознакою виступає практична діяльність держави, спрямована на мінімізацію невиправданих соціально-економічних відмінностей між членами суспільства, на стримування надмірного майнового розшарування населення, на зміцнення соціальної злагоди та єдності народу. Отже, поняття соціальна держава - це держава, яка, маючи за економічну основу соціально орієнтоване ринкове господарство, створює всі можливі умови для реалізації економічних, соціальних і культурних прав людини, для самостійного забезпечення ініціативною та соціально відповідальною особою необхідного рівня матеріального добробуту собі та членам своєї сімї; гарантує кожному прожитковий мінімум для гідного людини існування й сприяє зміцненню соціальної злагоди в суспільстві[12, с.145]. Ознаки соціальної держави у повному обсязі можуть бути притаманними лише державі так званого соціально-демократичного типу. Рабіновича, якісно новому станові всесвітньо-історичного розвитку людства - його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії - відповідає у політико-юридичній сфері і зорієнтований на соціальну демократію перехідний тип держави (держави соціально-демократичної орієнтації).Соціальна держава - це держава, яка, маючи за економічну основу соціально орієнтоване ринкове господарство, створює всі можливі умови для реалізації економічних, соціальних і культурних прав людини, для самостійного забезпечення ініціативною та соціально відповідальною особою необхідного рівня матеріального добробуту собі та членам своєї сімї; гарантує кожному прожитковий мінімум задля гідного людини існування й сприяє зміцненню соціальної злагоди в суспільстві[10, с.130].
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Основні завдання соціальної держави
Розділ 2. Ознаки та функції соціальної держави
Висновки
Список використаних джерел держава соціальний конфлікт справедливість