Історичний процес становлення і сучасна концепція соціальної держави. Зміст, структура, принципи та функції соціальної держави. Порівняльний аналіз моделей соціальної політики соціальних держав. Проблема вибору моделі соціальної держави для України.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник кандидат філософських наук, професор Світа Ганна Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри політології Захист відбудеться 6 квітня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.17 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Демократичні цінності, що закріплені в Конституції України, є своєрідним еталоном, метою, на яку орієнтується наша держава у своєму розвитку. В економічній науці обєктом дослідження виступає лише соціальна ринкова економіка, яку, на нашу думку, слід розглядати як структурний елемент соціальної держави. Лише цілісна науково-теоретична концепція соціальної держави дасть змогу проаналізувати ситуацію та сформулювати рекомендації щодо становлення соціальної держави в Україні. Для досягнення мети дослідження передбачається розвязати такі завдання: - дослідити еволюцію політичної думки щодо становлення концепції соціальної держави; Історичний метод дав змогу простежити еволюцію розвитку концепції „соціальної держави” та її практичного втілення в сучасних розвинених країнах світу, що визнані як соціальні держави.Семигіна пропонує класифікувати не соціальні держави, а лише соціальну політику, яку ці держави здійснюють. Заслуга лібералізму в творенні концепції та практичному становленні соціальної держави була подвійною: по-перше, принципи свободи, рівності та справедливості як системовизначальні цінності лібералізму надалі будуть закладені в основу концепції соціальної держави європейською соціал-демократією (з дещо трансформованим змістом). На основі синтезу чинних у науковій літературі визначень та враховуючи зазначені ознаки, дисертант пропонує визначати соціальну державу, як державу, що ставить перед собою такі завдання: досягнення загального добробуту суспільства шляхом надання мінімальної соціальної підтримки та створення сприятливих умов для самостійного досягнення високого рівня добробуту самими громадянами; забезпечення стабільності в суспільстві; екологічної безпеки; вона відповідає певним умовам: є правовою, володіє ґрунтовною законодавчою базою, має розвинене громадянське суспільство, поєднує ринкову економіку з державним регулюванням. Керівними принципами соціальної держави є: принцип, відповідно до якого людина, її життя і здоровя, честь і гідність визнано найвищою соціальною цінністю, цей принцип закріплений у статті 3 Конституції України, так само, як і в конституціях західних держав, і є ключовим для еволюції соціальної держави з правової; принцип справедливості згідно з яким держава створює рівні умови для всіх, тобто дає однакові життєві шанси всім своїм громадянам; принцип свободи, під яким розуміють і формально-правовий аспект свободи, що забезпечує існування громадянського суспільства, і матеріально-соціальний аспект свободи, який вимагає, щоб кожна людина справді володіла матеріальними засобами - економічними, соціальними і культурними - для життя на основі особистої відповідальності; принцип солідаризму, згідно з яким кожна людина як член суспільства несе відповідальність за інших, і ця відповідальність має взаємний характер; принцип субсидіарності передбачає, що держава втручається в життя своїх громадян лише в тому разі, якщо вони особисто, їх сімя або різноманітні благодійні організації не в змозі розвязати своїх проблем. За цією класифікацією, держави загального добробуту можуть бути представлені двома моделями: „інституціональною”, яка передбачає перерозподіл матеріальних благ на державному рівні (відповідає соціал-демократичному типу соціальної держави згідно з дослідженням, представленим у другому підрозділі) та „залишковою”, що передбачає надання державної підтримки в разі крайньої потреби (аналогічна запропонованому в другому підрозділі ліберальному типу соціальної держави).