Аналіз адаптації соціально-філософської доктрини православ"я. Розробка концепції, яка дозволяє дослідити сутність цієї проблеми на основі ідеї аксіологічної детермінованості соціально-філософської доктрини православ"я. Православна соціальна традиція.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукЗа цих умов стає помітним прагнення православя посилювати свій вплив у суспільстві через соціально-філософську доктрину, яка є його сутністю. Звідси - актуальність та філософська злободенність дослідження значимості соціально-філософської доктрини православя щодо трансформацій вітчизняної соціокультурної буттєвості, що відбуваються з кінця ХХ століття. Науковий інтерес до проблеми формувався в різних площинах вивчення соціально-філософської доктрини християнства. Дослідники робили наголос на релігієзнавчих аспектах соціально-філософської доктрини християнства. Филипович було здійснено ретельний аналіз сутнісних рис, особливостей, закономірностей розвитку соціально-філософської доктрини православя.У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади дослідження соціальних доктрин християнства” здійснено порівняльний філософський аналіз основних підходів до зясування дослідниками проблеми соціального аспекту християнських віровчень, визначено ключові поняття та адекватні методи дослідження. У першому підрозділі першого розділу „Методологічний аналіз соціального аспекту християнських віровчень” виявлено, що в історії філософії існувало три підходи до дослідження соціального аспекту християнських віровчень. В основу домінуючого сьогодні релігієзнавчого погляду на проблему соціального аспекту християнських віровчень покладені дослідження проблеми сутності та еволюції соціального вчення християнства, що становить предмет філософії та історії релігії, а також взаємодії релігії й суспільства, яка виступає предметом соціології релігії. Дотримуючись принципу дуалістичного детермінізму, проблема адаптації соціально-філософської доктрини православя розглядається як нелінійний процес, унаслідок якого православя, адаптуючись до суспільства, пристосовує суспільство до себе. Показується, що ґрунтовніше проблема адаптації соціально-філософської доктрини православя може бути досліджена через усебічний аналіз кореляції між духовно-ціннісною парадигмою візантизму, який є носієм традиційних соціальних пріоритетів православя та духовно-ціннісною парадигмою сучасного соціуму.Дисертаційна робота, в якій на основі системного підходу, що інтегрує філософсько-методологічний, релігієзнавчий, соціологічний та культурно-історичний аспекти, здійснено дослідження соціально-філософської доктрини православя у відношенні до сучасних суспільних трансформацій, дає можливість сформулювати такі основні висновки: Внаслідок зясування особливостей проблеми адаптації соціального аспекту християнських віровчень до суспільного життя виявлено, що в історії філософії існувало три підходи до її розуміння. Найбільш ґрунтовно проблема адаптації соціально-філософської доктрини православя може бути досліджена через усебічний аналіз кореляції між духовно-ціннісною парадигмою візантизму, який є носієм традиційних соціальних пріоритетів православя та духовно-ціннісною парадигмою сучасного соціуму. Конкретніше перспектива розвязання вищезазначеної проблеми деталізується у дослідженні специфіки самовиявлення іммобілістської, етатистської, симфонічної, соборної компонент візантійської соціальної моделі на перетині епох „між модерном та постмодерном”. Разом з цим у процесі історичного розвитку мала місце не лише адаптація соціально-філософських ідей християнства до конкретно-історичних умов, але й зворотний процес адаптації суспільства до вимог християнського соціального ідеалу. Розвиток соціально-філософських ідей православя супроводжувався адаптацією православної соціальної традиції до реалій суспільно-політичного життя.