Аналіз наслідків війни та окупації для вугільної промисловості Донбасу. Вплив законодавства про працю на стан її організації, охорону, безпеку на шахтах Донбасу. Дослідження чинників, що визначали рівень життя мешканців регіону в зазначений період.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СОЦІАЛЬНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНБАСУ (1943-1964 рр.)Науковий консультант: доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Добров Петро Васильович, завідувач кафедри історії України Донецького національного університету Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, Лисенко Олександр Євгенович завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор, Бут Олександр Микитович професор кафедри історії словян Донецького національного університету доктор історичних наук, професор, Саржан Анатолій Опанасович завідувач кафедри історії і права Донецького національного технічного університетуОстаннім часом відбувається зміщення пріоритетів у дослідженні вугільної промисловості Донбасу із суто економічних до соціальних питань, хоча розглядаються ці дві складові у нерозривній єдності. Пояснення таких змін слід шукати не тільки в сучасних викликах (які, до речі, слід визнати дійовими імпульсами для наукового пошуку), а, насамперед, у привабливості й продуктивності дослідницьких методик соціальної історії, що поступово набуває в нас статусу самостійного наукового напряму. вугільний промисловість донбас шахта Реальні зовнішні загрози й амбіційні геополітичні наміри радянського керівництва поставили країну в становище перманентного стресу, надзвичайних заходів форсованого нарощування економічних показників, формування й підтримки високих темпів зростання військово-промислового комплексу. Не тільки в радянській, а й у сучасній літературі не знайшли належної розробки такі питання як проблема оплати праці, компенсаційно-соціальних виплат, пенсійного забезпечення, охорона здоровя працівників галузі, ефективність впровадження напрацювань галузевої науки для поліпшення умов праці; причини аварійності та виробничого травматизму й недоліків в організації праці; тіньові сторони змагальних форм праці; особливості морального й матеріального стимулювання; роль профспілкових організацій у розвязанні трудових конфліктів; життєвий рівень та повсякденний побут і дозвілля гірників, вплив політичних перипетій та змін економічної стратегії на соціальну сферу та тощо. Предметом вивчення виступає комплекс проблем, повязаних з соціально-економічною політикою радянського уряду в 40-х - першій половині 60-х років, технологією відродження вугільної галузі Донецького басейну, особливостями й засобами розвязання складних соціальних питань.Значне місце в публікаціях другої половини 50-х - початку 60-х років займала тема реформування управлінських структур, зміна підходів до керівництва господарським комплексом на основі оптимізації, відмови від застарілих моделей, підвищення ролі місцевих органів, громадських обєднань і трудових колективів в управлінні виробництвом, поширенні руху новаторів (В. Проблематика охорони праці в радянській літературі розглядалась у двох площинах: 1) нормативно-правове забезпечення охорони праці; 2) практичні заходи державних органів та керівників виробництва щодо створення безпечних умов праці. Так, у фундаментальному виданні «Історія технічного розвитку вугільної промисловості» розкрито не тільки процес реконструкції галузі, а й комплекс проблем, повязаних з організацією безпечних умов праці, забезпеченням працюючих житлом і побутовими зручностями. Вміщені в таких виданнях, як «Директиви КПРС і Радянського уряду з господарських питань», «Контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 роки», «Вугільна промисловість СРСР за 50 років», «Основні показники відновлення народного господарства Донецької області», документи дозволяють відтворити концептуальні підходи керівництва держави до розвязання складних питань соціально-економічної політики, відбудови й реконструкції, нарощування потужностей галузі. Концентруючи увагу на тих аспектах організації виробництва, що безпосередньо чи опосередковано впливали на умови й характер праці шахтарів, дисертант намагався детальніше розглянути проблеми реконструкції та модернізації галузі, механізації й автоматизації виробництва, засоби інтенсифікації праці, матеріального й морального стимулювання, створення умов для безпечної роботи, форми оплати праці, громадські фонди споживання.У 90-ті роки ХХ ст. відбувся поступовий перехід до методологічного плюралізму та використання методичного інструментарію, що передбачав обізнаність із кращими зразками світової науки; масово вводяться до наукового обігу втаємничені раніше документи; позиціонуються не розробленні до того теми. У концентрованому вигляді політику керівництва держави в цей час можна визначити як таку, що зводилась до максимальної мобілізації трудових ресурсів на відновлення старих і спорудження невеликих нових копалень, інтенсифікацію праці за обмежених фінансових вливань.