Організаційна єдність кооперативного руху об’єднаного в Угорський кооперативний союз як особливість угорської кооперації. Знайомство з соціальними та політичними умовами розвитку кооперативного руху в країнах Центральної Європи у 20-х роках ХХ століття.
Аннотация к работе
Соціальні та політичні особливості розвитку кооперативного руху в країнах Центральної Європи у 20-х роках ХХ століття кооперативний рух соціальний політичнийКомуністи, що керувались утилітарним підходом до громадських інституцій, розглядали кооперацію (насамперед споживчу) як поле для ведення власної пропаганди та засіб втягування охоплених цією формою самоорганізації громадян до політичної боротьби за здобуття політичної влади силовим шляхом. Попри значно більшу порівняно з іншими країнами Центральної та Південно-Східної Європи чисельність членів, споживча кооперація Угорщини (понад 1 млн. членів), Польщі (понад 0,8 млн. членів) та Чехословаччини (понад 0,76 млн. членів) була позначена загальною для регіону специфікою. Поряд із іншими 17 спілками країни (Центральною кредитною спілкою, яка налічувала 1,1 тис. товариств та 337 тис. членів; Центральною спілкою плодоовочевих кооперативів «Фруктус», яка налічувала - 126 товариств та 25 тис. членів та ін.) до нього входила й найбільша кооперативна організація країни - споживча спілка «Хангія» (Мурашка). Після ліквідації комуністичного режиму в Угорщині контрольована комуністами робітнича кооперація великих міст організаційно виокремилась зі Спілки «Хангія» та створила альтернативну Спілку робітничої кооперації, до якої на момент створення (1920 р.) входили 18 товариств із 190 тис. членів. Однак опорою аграристів у кооперативному русі Польщі залишались власне селянські кооперативи обєднані у Ревізійну спілку польських сільськогосподарських товариств (85 товариств та 60 тис. членів на початку 20-х років), Спілку господарських кооперативів (72 товариства з 11,7 тис. членів), Спілку сільськогосподарських і торгівельних кооперативів (39 товариств та 9 тис. членів), Ревізійну спілку сільськогосподарських гуртків (158 товариств і 112 тис. членів) та Ревізійну спілку сільськогосподарських колективів (32 товариства та 35 тис. членів).