Дослідження особливостей розгортання процесу урбанізації в Донбасі протягом 1950-1980-х років. Аналіз змін у складі населення гірняцьких міст та динаміки рівня життя городян. Характеристика змісту культурних процесів у галузі освіти та дозвілля населення.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ШАХТАРСЬКИХ МІСТ ДОНБАСУ (1950-1980-ті роки)Роботу виконано на кафедрі історії словян Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник:доктор історичних наук, професор Лихолобова Зоя Григорівна професор кафедри історії словян Донецького національного університету Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор Саржан Анатолій Опанасович, завідувач кафедри історії та права Донецького національного технічного університету Захист відбудеться «22» жовтня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м.В умовах сьогодення соціальні проблеми шахтарських міст Донбасу становлять собою питання особливої ваги. Особливої гостроти соціальні проблеми шахтарських міст Донбасу набувають в умовах світової економічної кризи. Аналіз соціальних проблем шахтарських міст Донбасу торкається періоду 50-80-х рр. ХХ століття, актуальність дослідження якого обумовлена необхідністю зясувати витоки тих процесів, що відбуваються в них на сучасному етапі, а також встановити, наскільки ці процеси є закономірними. Мета дослідження полягає в аналізі соціальних проблем розвитку шахтарських міст Донбасу протягом 1950-80-х рр. у таких аспектах, як формування міської спільноти, становлення соціальної інфраструктури, рівень життя городян та перебіг культурних процесів у міському середовищі. Здійснений аналіз соціального розвитку шахтарських міст Донбасу протягом 1950-80-х рр. дозволив обґрунтувати ряд теоретичних положень, що мають наукову новизну: а) встановлено, що у 1950-ті - на початку 1970-х років на базі форсованого розвитку вугільної промисловості розширилась мережа гірняцьких міст, але периферійне розташування та брак фінансування обумовили недостатній рівень їх урбанізованості; б) зясовано, що протягом 1950-60-х років відбулось інтенсивне зростання чисельності населення шахтарських міст; загострення кризових явищ у вугільній галузі у 1980-х роках позначилось ускладненням демографічної ситуації; в) виявлено, що у шахтарських містах упродовж 1950-80-х рр., незважаючи на помітне зростання обсягів будівництва, залишалась гострою житлова проблема; рівень благоустрою житла був одним з найнижчих в регіоні; г) зясовано, що в сфері медичного обслуговування населення відбулись позитивні зрушення, втім, слабка матеріальна база медичних закладів, неукомплектованість штату медичних працівників істотно погіршували якість наданих медичних послуг; ґ) доведено, що побутове обслуговування населення в шахтарських містах, незважаючи на деяке покращення у 1960-70-ті рр., поступалось обслуговуванню в інших містах регіону та України; д) на основі аналізу сімейних бюджетів встановлено, що матеріальне становище городян покращилось, але на рівень їх життя негативно позначились дефіцит товарів, прихована інфляція; е) на основі залучення широкого кола джерел реконструйовано картину культурного життя мешканців шахтарських міст; є) визначено особливості ментальної поведінки городян; ж) до наукового обігу введено багато нових джерел та фактичного матеріалу.Однак в радянській історіографії набули висвітлення також і певні проблеми розвитку шахтарських міст Донбасу. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури дозволяє зробити висновок про те, що комплексного дослідження щодо соціальних проблем у шахтарських містах протягом 1950-80-х рр. не було створено. Документи професіональних спілок та громадських обєднань, як органів, що були покликані дбати про інтереси робітників, про забезпечення належних культурно-побутових умов життя, містять в собі надзвичайно змістовний матеріал: про стан та заходи щодо покращення благоустрою робітничих селищ, листування щодо будівництва культурно-освітніх установ, житлового будівництва, водопостачання міст, а також висвітлюється виробнича діяльність населення. Відтворення життя в шахтарських містах має відбуватись з тих ракурсів, з яких бачили його самі городяни, враховуючи наявні традиції та норми, притаманні конкретному часу та місцевості. У другому розділі «Розширення мережі шахтарських міст Донбасу: адміністративно-територіальний та соціально-демографічний аспекти (1950-1980-ті рр.)» набули висвітлення проблема розширення мережі шахтарських міст та особливості їх соціально-демографічного розвитку.