Побудова нової світоглядної основи людини третього тисячоліття. Вивчення та прогнозування соціальних процесів. Створення науково-теоретичних основ прикладної онтології. Міждисциплінарний аналіз складних об’єктів і явищ. Формування наукового мислення.
Аннотация к работе
Юридична академія України імені Ярослава МудрогоОсоблива роль відводиться міждисциплінарним дослідженням, які по суті обєднують знання, методи, засоби і передові навички учених-фахівців різних напрямів у вивченні загального для них обєкта - соціальних явищ. Якщо виділити приклади досліджень у цьому напрямі нині, то обмежимося розглядом і загальною характеристикою трьох абсолютно нових наукових дисциплін - це загальна методологія (методологія більш високого філософського рівня), прикладна онтологія і системні методи третього покоління. Причини появи загальної методології полягають у такому: жодна з приватних наукових дисциплін не може представити її в готовому вигляді, здатною до застосування іншими; відсутні єдина наукова мова, термінологія, система критеріїв; фактично немає наукових праць за загальною методологією; відсутній системний підхід в осмисленні загальної методології; немає таких загально-наукових засобів, як моделювання, яке по суті є ядром інтеграції наукових знань; не залучені до загальної методології такі нові поняття і концепції, як синергетика, ноосфера, онтологія, екологія, значення людини, тобто як повернути в систему субєкт діяльності (людський чинник); немає підходу до аналізу і вирішенню складних глобальних проблем. Причини появи прикладної онтології полягають у такому [1]: скорочення гуманітарних дисциплін у системах середньої і вищої освіти; ускладнення соціальних процесів і нездатність сучасної науки їх адекватно пояснити; перехід людства в штучну епоху - епоху цивілізації, яка зажадала наукового обґрунтування закономірностей земного буття людини; розширення відповідальності людини за свої дії до глобального рівня. Причини появи системних методів третього покоління (теорія гіперкомплексних динамічних систем або інше найменування дисципліни - інваріантне моделювання) [6] полягають у такому: відсутність нових світоглядного рівня теорій; відсутність нових (застарілі не годяться) технологій соціального будівництва; вузькоспеціальна підготовка у системі освіти; відсутність наукових методів дослідження аномальних явищ; відсутність наукового інструментарію охоплення розумінням загального і можливостей синтезу; немає наукової основи підготовки поліфункціональних фахівців, особливо у сфері управління; немає науки, яка вивчає діяльність як таку; відсутність досить повного набору фундаментальних принципів і закономірностей, що належать саме до систем і тим самим виділяють їх як специфічний обєкт і предмет дослідження; велика кількість підходів і методів, обєднаних поняттям «система» зумовила необхідність створення наукового напряму, предметом якого стали власне системи, їх основні закономірності і властивості; не вирішено завдання адекватності наукового тлумачення соціальних процесів; відсутність взаємодії природознавчих, гуманітарних і технічних наук, обєднаних єдиною метою; відсутність досліджень по вивченню так званого комплексного підходу (насправді системні методи третього покоління включають і поняття комплексного підходу); відсутність інструментарію вивчення глобальних проблем.Нескороминуща цінність такого методологічного підходу полягає в тому, що він дозволяє також виявити істинні першоджерела і першопричини величезної безлічі дрібномасштабних діянь і вчинків людей, значна частина яких є порочною і злочинною внаслідок традиційної обмеженості, субєктивізму і егоїзму людського мислення.