Поняття і призначення соціальних норм, їх ознаки і класифікація за критеріями. Місце норм права в системі соціальних норм. Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості. Співвідношення права і звичаю, корпоративних і релігійних норм.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНИХ НОРМ 1.1 Поняття та призначення соціальних норм 1.2 Ознаки соціальних норм 1.3 Класифікація за різними критеріями РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ НОРМ ПРАВА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ 3.1 Право і мораль 3.2 Право і звичай 3.3 Право та технічні норми 3.4 Право та корпоративні норми 3.5 Право та релігійні норми ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Актуальність теми. Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система, може нормально функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з-поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого субєкта. Задля регулювання поведінки людей та їх обєднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, які орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети. В умовах формування правової держави в Україні зростає значення соціальних регуляторів суспільних відносин, в яких знаходять своє відбиття загально людські потреби й цінності. Знання про суспільні регулятивні системи, що виникли раніше держави та існують до цього часу, мають на меті встановлення певного соціально-господарського, побутового та духовного стану суспільства, а також способу існування людства, обєктивно приписують теорії держави та права дослідження проблематики соціального регулювання, включаючи його складові - соціальні норми. Система соціального регулювання - це сукупність соціальних норм, що регулюють поведінку людей у суспільстві, їх відносини між собою в межах обєднань, колективів, корпоративних організацій і соціально-технічні норми, що регламентують їх взаємовідносини із природою. Вся сукупність норм, якими здійснюється регулювання поведінки та діяльності людей, утворює систему соціального регулювання суспільних відносин. У реальному житті всю багатоманітність суспільних відносин врегулювати правом неможливо і робити цього не слід. Правові норми - це такі норми, які встановлені державою або всім суспільством, і мають формально визначений характер, загальнообовязкові для всього населення, охороняються державою від порушень і направлені на регулювання і охорону найбільш важливих суспільних відносин і соціальних цінностей. Моральні норми - це такі правила поведінки, які встановлюються різними субєктами і виражаються в категоріях «добро» і «зло», «справедливість» і «несправедливість». Наприклад, статути політичних партій, які офіційно реєструються. Суть цих заповідей (законів) Ісус Христос виклав так: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм». М.В. Цвік виділяє наступні риси соціальних норм: · обєктивна обумовленість правил поведінки, необхідність саморегулювання суспільних систем, забезпечення стабільності і порядку, що виникають у процесі історичного розвитку суспільства з метою регламентації взаємодії людей і мають вольовий характер; · однаковість масштабу (міри) поведінки, власне норм, кожного з цих регуляторів; · неперсоніфікованість правил на відміну від індивідуальних, які обумовлюють поведінку конкретних субєктів, їх розрахованість на багаторазове застосування до невизначеного кола осіб; · гарантованість більшості з них на випадок порушення засобами державного або суспільного впливу; · відображення особливостей культурних традицій того чи іншого суспільства [24,с.176].