Розгляд історичного процесу зміни стереотипів господарської поведінки, формування ринкових засад економічного мислення та становлення системи державного регулювання соціальних відносин в умовах ринкових трансформацій господарського середовища ХІХ-ХХ ст.
Аннотация к работе
Соціальні інститути ринку в системі суспільних трансформацій господарства України другої половини ХІХ початку ХХ ст.Варто також взяти до уваги, що у селян була відсутня додаткова мотивація до підвищення продуктивності праці, вдосконалення виробничого процесу, оскільки у добу формування та закріплення етики праці як соціального інституту (впродовж XVII-XVIII ст.) їх рівень життя був високим, принаймні вищим, ніж у німецьких чи польських селян [12, с. Коли загальний характер умов праці найманих робітників на промислових підприємствах (низька заробітна плата, скупченість, антисанітарія, відсутність медичної допомоги, виробничий травматизм через примітивну організацію виробничого процесу, низький рівень технічної культури та освіти) визначався утвердженням ринкових інститутів експлуатації праці, переплетінням “дикого”, первісного капіталізму, з його нестримною жадобою до швидкого збагачення за будь-яку ціну та модерних форм організації промислового виробництва на основі новітніх технологій, соціальна допомога робітникам стала вважатися важливим критерієм суспільного прогресу. Водночас перехід від аграрно-ремісничого до розвинутого індустріального суспільства супроводжувався погіршенням умов праці та життя більшості робітників, поглибленням суперечностей між працівниками та роботодавцями, працею та капіталом. Згідно з цим нормативним документом, фабрикант був цілковито убезпечений від дочасного звільнення робітника за власним бажанням, але сам отримав право звільняти своїх працівників у будь-який час і з будь-яких причин, навіть за “погану поведінку” [18, с. На нашу думку, ця проблема мала декілька аспектів: 1) соціальний важке матеріальне становище та вкрай незадовільні умови праці на більшості фабрик і заводів не витримували критики, незважаючи на незначний рівень добробуту основної маси решти суспільства; 2) економічний правова регламентація трудових відносин становила обєктивну економічну необхідність, оскільки сприяла формуванню стабільної, соціально захищеної робітничої верстви як основи розвитку промислового виробництва; 3) політичний існуюче соціально-економічне становище робітників створювало благодатну основу для розвитку радикального соціального руху та дестабілізувало внутрішньополітичну ситуацію в державі.