Системно-концептуальне дослідження теоретико-методологічних і практичних основ соціалізації трансформаційної економіки. Розв’язання найважливіших соціальних завдань в умовах трансформації відносин в Україні. Особливості цілей і механізмів політики.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, ВАРНАЛІЙ Захарій Степанович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії Офіційні опоненти: академік НАН України, доктор економічних наук, професор ЛІБАНОВА Елла Марленівна Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, директор член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», заступник директора соціалізація трансформаційний економіка доктор економічних наук, професор ДУЧИНСЬКА Ніна Іванівна Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри економічної теорії Захист відбудеться 15 квітня о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.У ході ринкової трансформації економіки відбуваються кардинальні зміни у відносинах власності, принципово змінюється соціальна роль держави, формуються ринкові суспільно-економічні інститути, розширюються функції соціальної відповідальності бізнесу, зростає вплив громадянського суспільства на процеси соціалізації. Воно повязується з обєктивною необхідністю: наукового обґрунтування загальних закономірностей соціалізації та національних особливостей становлення й розвитку соціальної ринкової економіки; пояснення причин виникнення та способів розвязання соціальних суперечностей; обєктивної оцінки стану соціальної безпеки та можливостей її забезпечення й підтримання у довгостроковій перспективі; визначення шляхів розвитку соціалізованої економіки на основі врахування специфіки національних, історичних, культурних, моральних, правових та інших чинників. В історії економічної думки основи теорії соціалізації були закладені в теоріях утопічного соціалізму й добробуту, а пізніше знайшли своє втілення в теоріях суспільного вибору, соціальної динаміки, філософії господарства, метафізики економіки, соціального капіталу, теоріях управління. Недостатня узгодженість методологічних підходів у поясненні соціалізації зумовлює той факт, що багато її проблем залишаються не розвязаними та дискусійними з таких причин: певне ігнорування загальнонаукових підходів до аналізу соціальних систем; зосередження на окремих проблемах забезпечення суспільного добробуту, переважно на вивченні ролі держави або ринку у розвязанні соціальних проблем; використання узагальнених соціально-економічних показників, які не дають можливості визначити й порівняти якісні оцінки життєвого рівня та добробуту суспільства; неготовність передбачити та пояснити закономірності трансформації соціально-економічних процесів; певне ігнорування специфіки процесів соціалізації в умовах інверсійного типу ринкових трансформацій; недостатність обґрунтування взаємозвязку між закономірностями трансформаційної економіки та причинами виникнення соціальних суперечностей; невизначеність критеріїв оцінки результатів соціалізації економіки, її кількісних і якісних параметрів. Проведене дослідження та сформульовані висновки являють собою вагомий внесок у розвиток теорії соціалізації трансформаційної економіки, який полягає у виявленні сутності, закономірностей, чинників та механізмів соціалізації трансформаційної економіки; удосконаленні наукового інструментарію вивчення стану та показників соціальної безпеки; дослідженні суперечностей соціалізації та поясненні їх сутності, видів, форм прояву, причин виникнення та шляхів розвязання.Причини суперечливості та неспроможності цих теорій пояснюються тим, що: 1) соціально-економічна дійсність дуже багатогранна та може мати безліч варіантів розвитку, і швидкість її змін часто випереджає темпи її усвідомлення та розуміння, - цим пояснюється різноманітність підходів різних учених до вивчення одних і тих же проблем і висвітлення їх з різних поглядів; 2) вплив субєктивних чинників на соціальні процеси дуже значний, особливо це помітно в дослідженні підходів у соціальній політиці, при вивченні поведінки господарських субєктів, окремих індивідів у процесі реалізації їхніх потреб, інтересів, цілей; 3) проблеми зростання добробуту - це відображення фундаментальних проблем економічного вибору, які не можуть бути вирішені через безмежність потреб та обмеженість ресурсів; 4) не існує однозначного розуміння поняття добробуту, найчастіше визначаються соціально прийнятні стандарти, й тому не можна з певною мірою достовірності встановити, якими будуть параметри цього поняття у найближчому майбутньому; 5) поведінка будь-якого субєкта ринку спирається на могутній фундамент соціального досвіду, який формує і його субєктивні уявлення про особистий добробут і соціальну безпеку; 6) економічні теорії не завжди враховують механізми розвитку соціальних відносин, особливо, коли причини цих змін не повязані з економічними інтересами.