Аналіз стану проблеми соціалізації неповнолітніх правопорушників у соціально-педагогічній теорії та практиці. Вивчення специфіки середовища та соціалізуючих процесів у пенітенціарних установах для неповнолітніх. Аналіз функцій соціального педагога.
Аннотация к работе
КОВАЛЬ Вадим Володимирович Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України. Пальчевський Степан Сергійович, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри загальної і соціальної педагогіки та акмеології. Захист дисертації відбудеться: «22 » квітня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.09 при Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних соціологів, психологів, педагогів та правознавців, науково-методичної літератури, практики соціально-педагогічної роботи засвідчив, що соціалізація як процес входження молодої людини в соціальне середовище порушується, якщо індивід не засвоює позитивного соціального досвіду, не може адаптуватися до зразків поведінки та вимог суспільства. Теоретичний аналіз і практика роботи доводять, що особливість середовища виховних колоній, в яких відбувають кримінальне покарання неповнолітні, обумовлює складну специфічну структуру соціалізуючого процесу засуджених, який обовязково має будуватися з урахуванням процесу пенітенціарної десоціалізації означеної категорії осіб. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та впровадити модель соціалізуючого процесу засуджених неповнолітніх у пенітенціарних установах і визначити місце та функції соціального педагога в організації соціально-педагогічної роботи з означеною категорією осіб. Якщо під час організації соціалізуючого процесу неповнолітніх у пенітенціарній установі дотримуватись реалізації спеціальних стратегічних напрямів й етапів соціально-педагогічної роботи, враховувати специфіку особистості засуджених, режимні умови їх утримання та характер контактів із батьками та представниками громадськості, визначити місце та функції соціального педагога в організації соціально-педагогічної роботи із засудженими, то це сприятиме поглибленню й активізації формування готовності означеної категорії осіб до соціального включення після звільнення. Для розвязання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної, соціально-педагогічної літератури та нормативних документів із проблеми дослідження з метою виявлення методологічних і наукових засад соціалізації особистості, вивчення стану проблеми та встановлення стратегічних напрямів соціалізуючого процесу неповнолітніх правопорушників; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення з метою дослідження специфіки середовища та соціалізаційних процесів у пенітенціарних установах для неповнолітніх; емпіричні - спостереження, бесіда, анкетування, інтервювання, тестування з метою виявлення соціально-педагогічних механізмів впливу на процес соціалізації засуджених неповнолітніх у пенітенціарних установах; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) дозволив перевірити ефективність дії моделі соціалізуючого процесу неповнолітніх у пенітенціарних установах та визначити рівень готовності означеної категорії осіб до соціального включення після звільнення; методи математичної статистики слугували для обробки експериментальних даних.У першому розділі - „Теоретичні основи соціалізації неповнолітніх правопорушників” - зясовано теоретичні основи соціалізуючого процесу особистості, визначено чинники десоціалізації неповнолітніх та технологію їх соціальної реабілітації, досліджено специфіку середовища та соціалізуючих процесів у пенітенціарних установах для неповнолітніх, окреслено стратегічні напрями соціалізуючого процесу неповнолітніх в умовах виховних колоній. У дослідженні доведено, що соціалізація - це комплексний процес включення особистості у соціальне оточення шляхом соціальної адаптації та інтеріоризації, який може бути успішним за умови соціально спрямованого педагогічного управління. На основі цього, правове та моральне виховання визначено як стратегічні напрями підготовки неповнолітніх, які перебувають у пенітенціарних установах, до соціальної адаптації в суспільстві.