Дослідження особливостей технології вирощування озимих колосових культур. Характеристика нових сортів вітчизняної селекції. Обґрунтування оптимальних строків сівби та норм висіву різних сортів тритикале в ґрунтово-кліматичних умовах північного Степу.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук СОРТОВА РЕАКЦІЯ РОСЛИН ОЗИМОГО ТРИТИКАЛЕ НА ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор МУСАТОВ Анатолій Георгійович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технологій вирощування ярих зернових і бобових культур. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ТЕРЕЩЕНКО Юрій Федорович, Уманський державний університет, професор кафедри рослинництва, кормовиробництва доктор сільськогосподарських наук, доцент ІЗОТОВ Анатолій Михайлович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України „Кримський агротехнологічний університет”, завідувач кафедри рослинництва, селекції, насінництва та агроінформаційних технологій і систем. Захист відбудеться „12 ”червня 2009р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600 м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600 м.Удосконаленню елементів технології вирощування озимого тритикале в різних зонах України приділено багато уваги в наукових працях відомих вчених. Тому для вказаної зони важливо встановити оптимальні рівні технологічних заходів, які забезпечать одержання стабільної врожайності з урахуванням специфіки грунтово-кліматичних умов регіону та морфобіологічних особливостей нових сортів тритикале, що по різному реагують на окремі елементи вирощування, зокрема: строки сівби, норми висіву та рівень мінерального живлення рослин. Останнім часом в аграрному виробництві все більше уваги приділяється розширенню посівів тритикале озимого, проте дослідження з питань технології вирощування цієї культури, особливо в зоні Степу, майже відсутні. Дисертаційна робота була складовою частиною наукових досліджень лабораторії технології вирощування зернових колосових і бобових культур Інституту зернового господарства УААН і виконувалася згідно з НТП „Зернові і олійні культури" 2001-2005 рр., підпрограми „Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Степу "(номер державної реєстрації - 0101U002200). Мета роботи полягала в розробці нових і вдосконаленні існуючих елементів технології вирощування сортів озимого тритикале різних екологічних типів, які б забезпечили формування високого рівня врожайності в грунтово-кліматичних умовах північного Степу.Вплив строків сівби, норм висіву та фону живлення на врожайність озимого тритикале лісостепового та степового екотипів досліджувались у польовому багатофакторному досліді: Фактор А - сорти озимого тритикале різного екотипу: лісостепового АД-52, АДМ-5 та степового - Розівське 6 ,Сувенір; Згідно з відповідними методичними рекомендаціями протягом вегетації рослин озимого тритикале проводили фенологічні спостереження: за темпами настання основних фаз росту та розвитку, здійснювали облік густоти стояння рослин, а також визначали динаміку наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини, вологість грунту, площу листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, вміст хлорофілу та цукру в листках і вузлах кущіння, структуру врожаю, облік урожайності, показники технологічної якості зерна, економічну ефективність одержаних результатів,. За результатами наших спостережень мінімальний рівень накопичення вологи був відмічений при сівбі у першій декаді з нормою висіву 5,0-6,0 млн./га. Більш суттєві витрати вологи (в середньому на 20%), були зафіксовані під посівами першого і другого строків, порівняно з сівбою у останній декаді вересня. Найвищий рівень водоспоживання рослинами (126,1-150,8 мм) за всіх строків сівби спостерігався при нормах висіву 4,0 і 5,0 млн./га, тоді, як при нормі висіву 3,0 млн./га витрати вологи рослинами на неудобрених варіантах коливалися в межах 101,4-130,6 мм.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове практичне вирішення питання подальшого підвищення зернової продуктивності, різних за морфобіологічними ознаками сортів озимого тритикале в умовах північного Степу України за рахунок використання технологічних прийомів: строків сівби, оптимальних норм висіву та умов живлення із урахуванням варіювання погодно-кліматичних умов регіону. Оптимальне поєднання цих показників призводило до підвищення рівня врожайності зерна сортів тритикале, однак, подальше підвищення норми висіву до 6 млн./га зумовлювало скорочення приросту урожайності за рахунок загострення конкурентних відносин між рослинами. Тривалість міжфазних періодів вегетації рослин досліджуваних сортів озимого тритикале залежала від їх морфобіологічних особливостей і в значній мірі від строків сівби. Ступінь вилягання рослин досліджуваних сортів озимого тритикале більше залежала від поєднання погодних умов, ніж від строків сівби, норм висіву і фону удобрення.