Характер мікрофлори в операційних ранах після розтину гнійних вогнищ у порожнини рота та її чутливість до антибіотиків і антисептиків. Результати використання ентеросорбента "Ентеросгель" в комплексному лікуванні обмежених гнійних процесів порожнини рота.
Аннотация к работе
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ СОРБЦІЙНА ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГОСТРІ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ПОРОЖНИНИ РОТАУ роботі наводяться результати використання ентеросорбента „Ентеросгель” в комплексному лікуванні обмежених гнійних процесів порожнини рота. Результати спостережень на 3-ю добу лікування показали більш позитивні результати у пацієнтів, у лікуванні яких була застосована сорбційна терапія. Виявлено зниження показників загальної і локальної термометрії, поліпшення показників імунітету, нормалізацію коефіцієнта Гаркаві порівняно з аналогічними показниками з групою хворих, в якій використовували антибіотикотерапію. В зависимости от назначаемой медикаментозной терапии больных объединили в две группы. Больным назначали энтерально сорбент „Энтеросгель”, препараты „Лоратидин”, „Солпадеин” пообщепринятой схеме.Питання лікування гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота продовжує викликати науковий інтерес як практичного, так і теоретичного значення. На поліклінічному стоматологічному прийомі найбільш часто зустрічаються наступні гострі гнійно-запальні процеси порожнини рота: періостит, перікоронарит, абсцедуючий пародонтит (К.Е. Причиною розвитку запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки в 80-95% випадків є різноманітна мікрофлора, яка вегетує у порожнині рота (Е.В. Перебіг запальних захворювань, окрім наявності гнійного вогнища, характеризується порушенням загального стану організму через розвиток синдрому ендогенної інтоксикації, вивчення ступеня якого необхідно для прогнозування перебігу запального процесу та можливого розвитку ускладнень (Л.В. Методи дослідження: для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети використовувались наступні методи дослідження : клінічні - для оцінки стану хворих, яким проводилося лікування гострих одонтогенних гнійних періоститів; термометричний, планіметричний, цитологічний, цитохімічний - для оцінки процесу репарації операційних ран після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота; лабораторні, імунологічні - для оцінки процесу реконвалістенції хворих; мікробіологічні - для оцінки змін складу мікрофлори операційних ран після розкриття гнійних вогнищ порожнини рота в процесі лікування.Для обгрунтування вибору препаратів медикаментозної терапії були проведені дослідження з вивчення мікрофлори з операційних ран, утворених після розтину гнійних вогнищ при ГОГП, до найчастіше застосованих у стоматологічній практиці антибіотиків та антисептиків. Хворим призначали ентеральний сорбент „Ентеросгель” (виробник-ЗАТ „Екологоохранная фирма „КРЕОМА-ФАРМ”) по 1 столовій ложці тричи на день, протягом 7-ми діб; антигістамінний препарат „Лоратидин” (фірма-виробник „Гексал АГ”, Німеччина) по 1 пігулці 1 раз на день, протягом 3-ох діб; нестероїдний протизапальний препарат „Солпадеїн” (фірма-виробник „Глаксосмітклайн Дангарван Лімітед”, Ірландія) по 2 пігулки при болях, протягом 3-ох діб. Для місцевої обробки операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота хворі цієї групи використовували водну суспензію сорбенту „Ентеросгель” (згідно з рекомендаціями виробника 1 столову ложку препарату необхідно розчинити в 3 столових ложках води) у вигляді аплікацій. Другу групу склали 56 осіб (34 чоловіки і 22 жінки), яким так само проводили аналогічне хірургічне втручання, застосовували вище зазначені засоби без використання сорбенту, але їм додатково призначались антибактеріальний засіб широкого спектру дії „Норфлоксацин” (фірма виробник-ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоровя”, Україна) по 400 мг. двічі на день, протягом 8 діб та антифунгіцидний препарат „Ністатин” (фірма-виробник-ЗАТ НПЦ „Борщаговський хіміко-фармацевтичний завод”, Україна) по 500 000 ОД тричі на добу, протягом 10 діб. Для місцевої обробки операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота хворим призначався оральний антисептик „Стоматидин” і 4% розчин натрію гідрокарбонату у вигляді полоскань, протягом 5 діб.У дисертації подано результати клініко-лабораторних досліджень і запропоновано нове рішення науково-практичної задачі-підвищення ефективності лікування гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота методом сорбційної терапії в комплексному лікуванні, що дозволяє поліпшити його якість та забезпечити оптимальні умови для загоєння операційної рани в порожнині рота. На підставі мікробіологічних досліджень з операційної рани після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами найчастіше висівалися: стрептококи (19,3%), стафілококи (17,3%), дріжджоподібні гриби роду Candida (16,6%). Найбільш інформативним і достовірним при оцінці процесу репарації операційної рани після розтину гнійних вогнищ у порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами були: локальна термометрія слизової оболонки порожнини рота, цитологічні, цитохімічні методи дослідження.