Клінічні та клініко-генетичні наслідки опромінення дітей у період внутрішньоутробного розвитку та на наступних етапах онтогенезу. Стан хромосомного апарату лімфоцитів периферичної крові внутрішньоутробно опромінених дітей при різних типах опромінення.
Аннотация к работе
Академія медичних наук УкраїниРобота виконана в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Степанова Євгенія Іванівна, завідувач відділу радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сорокман Таміла Василівна, завідувач кафедри факультетської педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету МОЗ України; Захист відбудеться „__23__” __березня_____2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.02 Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою 04050, м.Київ - 50, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України за адресою 04050, м.Київ - 50, вул.У дітей, які зазнали тривалої дії радіаційного чинника в малих дозах у період внутрішньоутробного розвитку в прибережних селах р.Теча Челябінської області, подібних ефектів не відмічалося (Е.В.Остроумова, М.М.Косенко, 2005). Робота була фрагментом галузевих тематичних планів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконував відділ радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України: „Комплексная оценка здоровья детей и доз облучения в динамике после аварии на Чернобыльской АЭС” (номер держреєстрації UA0102710Р, 1993-1995 рр.); “Оцінка та прогноз здоровя дітей та підлітків у віддалені строки післяаварійного періоду” (номер держреєстрації 0196U015248, 1996-1998 рр.); “Впровадження методики оцінки генетичного статусу дітей, які народилися від осіб, що опромінені, та методу АРТ-терапіі" (номер держреєстрації 0199U002911, 1999р.); “Оцінка та прогноз здоровя дітей та підлітків у віддалені строки післяаварійного періоду” (номер держреєстрації 0199U003658, 1999-2001 рр.); та науково-дослідних робіт за тематикою Академії медичних наук України: “Оцінка частоти та особливостей імунологічних порушень у дітей, які зазнали впливу гострого та хронічного опромінення в період внутрішньоутробного розвитку" (номер держреєстрації 0198U004904, 1998-2001 рр.); “Вивчення віддалених ефектів пренатального опромінення дітей з урахуванням гестаційного віку та доз на органи і тканини плода” (номер держреєстрації 0102U005682, 2002-2005 рр.) досліджень і запропонувати вдосконалену систему диспансерного спостереження за цим контингентом. Оцінити стан здоровя дітей, які зазнали гострої та тривалої дії радіаційного чинника в період внутрішньоутробного розвитку та на наступних етапах онтогенезу. Виявити особливості фенотипу дітей, які зазнали гострого та тривалого опромінення в період внутрішньоутробного розвитку. Запропонувати вдосконалену систему диспансерного спостереження за дітьми, які були опромінені в період внутрішньоутробного розвитку.Припять; II основну групу - 110 дітей, які народилися від вагітних на час аварії жінок, що залишилися постійно проживати в зоні радіоекологічного контролю; контрольну групу - 168 дітей, які проживають в умовах природного радіаційного фону. З метою виявлення малих аномалій розвитку (стигм дизембріогенезу) фенотипові особливості дитини вивчалися за допомогою розробленого уніфікованого протоколу, який складається з 4 частин: І частина - паспортна; ІІ частина - опис (тип) аномалії розвитку; ІІІ частина - дані генеалогічного анамнезу; IV частина - висновок щодо приналежності до певної підгрупи. У дітей, які зазнали тривалої дії радіаційного чинника, дози загального опромінення за 1986-1998 рр., включаючи період внутрішньоутробного розвитку, варіювали в межах 10,5 - 72,1 МЗВ, сумарні еквівалентні дози опромінення червоного кісткового мозку склали 14,1 - 81,7 МЗВ*. У віці 10-12 років установлено, що серед дітей І основної групи не було жодної практично здорової дитини; ІІ група здоровя спостерігалася в 26,3 %; ІІІ група - у 73,7 % дітей. При наявності одиничних стигм дизембріогенезу І група здоровя встановлювалася значно рідше (у 22,0% дітей контрольної та 4,4 % дітей ІІ основної групи), а хронічна соматична патологія, навпаки, реєструвалася частіше - у 68,9 % дітей І основної та 58,8 % ІІ основної груп (в контролі - у 39,0 %) р<0,05.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наведене нове вирішення наукового завдання щодо визначення постнатальних ефектів у дітей, опромінених внутрішньоутробно, на підставі встановлення фенотипічних і цитогенетичних особливостей та стану їх здоровя в залежності від доз та гестаційного віку плода на час радіаційного впливу.