Світоглядні архетипи міфологічної свідомості та специфічні риси, які обумовили відмінності української культурної традиції від інших. Смисложиттєвий зміст та функції сучасної української міфотворчості в різних сферах та формах культурного життя.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВРобота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, м. Карпова Людмила Олександрівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри теорії та історії культури Надольний Іван Федотович, Українська академія державного управління при Президентові України, професор кафедри філософії і методології державного управління кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться 17 червня 2004 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (01015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (01015, м.У ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: аналітичний у вивченні концептуальних підходів, на яких ґрунтується сучасна теорія міфу; системний - для зясування світоглядних орієнтирів, сутнісних для українських культурних традицій; історичний - у реконструкції процесу формування тих архетипів, в яких міфологічна свідомість виокремлює себе від інших; логічний - у виявленні основних тенденцій історичного розвитку етноміфотворчості в різних формах культурної діяльності та виокремлення характерних її рис на різних етапах становлення національної свідомості; метод пошукового прогнозування - при визначенні перспектив розвитку сучасних форм міфотворчості та можливих наслідків цього процесу для української культури. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати сприятимуть подальшому осмисленню міфологізації свідомості, що дозволить сучасній людині критично ставитися до спроб маніпуляції масовою свідомістю, а також розробці понятійно-категоріального апарату дослідження феномену міфу у нових історичних умовах. Основні положення дисертації можуть бути використані у подальших соціально-філософських та соціально-психологічних дослідженнях в царині проблем міфотворчості, у процесі викладання нормативних вузівських курсів з української та зарубіжної культури, культурології, філософії культури, філософії мистецтва, етнології, а також відповідних спецкурсів. Аналізуючи цей процес на українському прикладі, автор простежує етапи становлення понять „національна ідея”, „національна згода і гармонія”, розкриваючи їх зміст у проекції на світоглядно-ціннісні орієнтації представників різних поколінь українських вчених. Якщо у першій половині ХІХ ст. міфотворчість розглядалася переважно як образне втілення народного духу та народного мислення (М.Максимович, М.Гоголь, М.Костомаров), то згодом акценти в її тлумаченні все більше переміщуються на вивчення її особливостей як діяльності, що відкрита для опанування нових значень та смислів (О.Потебня), повязаних із повсякденним життям нації та її суспільно-культурним розвитком.
План
СМИСЛОЖИТТЄВИЙ ЗМІСТ СУЧАСНОЇ МІФОТВОРЧОСТІ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ