Характеристика адміністративного та трудового підходів до предмету адміністративного права. Аналіз сутності інституту публічної служби. Аналіз норм, які регулюють відносини публічної служби. Визначення характерних ознак адміністративного договору.
Аннотация к работе
Службові відносини в адміністративному правіВідносини, в які при здійсненні своєї професійної діяльності вступає службовець, умовно можна розділити на дві основні групи: 1) його відносини з публічною адміністрацією або, в більш вузькому розумінні, з конкретним державним органом або органом місцевого самоврядування, в якому він служить (внутрішньо-організаційні відносини); Колпаков відносить до предмета адміністративного права відносини: а) публічного управління; б) адміністративних послуг; в) відповідальності публічної адміністрації за неправомірні дії або бездіяльність; г) відповідальності субєктів суспільства (індивідуальних і колективних) за порушення встановленого публічною адміністрацією порядку і правил [4, с. В юридичній літературі службу поділяють на публічну (діяльність на якій регулюється публічним правом, зокрема нормами законів «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування») і приватну (діяльність на якій регулюється нормами трудового права). Вступаючи на публічну службу, вони реалізують не своє право на працю чи вільне розпорядження своїми здібностями до праці, а право на рівний доступ до публічної служби, а в більш широкому розумінні - конституційне право громадянина України на участь в управлінні державою. Особливий характер покладених на публічну службу завдань і функцій визначає її специфічні ознаки: особливі принципи організації та функціонування; наявність особливого правового статусу публічних службовців, як представників публічної влади; особливий порядок вступу на публічну службу, її проходження та припинення; особливі умови професійної діяльності службовців, наявність спеціальних заборон та обмежень, пов’язаних із публічною службою; наявність спеціальної відповідальності за невиконання або неналежне виконання службових обовязків; наявність особливого соціально-правового захисту службовців.