Максимально повне виявлення відмінкових форм іменників в основних говіркових групах Західного Полісся. Системний аналіз субстантивного формотворення досліджуваного ареалу; лінгвогеографічне представлення словозміни іменників у західнополіських говірках.
Аннотация к работе
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукУ дисертації здійснено системний опис іменникової словозміни західнополіських говірок, простежено особливості субстантивного формотворення в ареальному аспекті. Застосування принципово нового підходу до аналізу діалектних явищ та його утвердження на багатому фактичному матеріалі з акцентом на просторовій поведінці словоформ дало змогу встановити словозмінні типи іменників та зясувати фактори впливу на існування діалектних відмінностей у досліджуваній формотвірній системі, зробити висновок про високий ступінь варіантності флексійних формантів, виявити локально обмежені відмінкові форми, окреслити межі західнополіського говору та простежити його внутрішнє членування. Диссертация посвящена системному описанию словоизменения имен существительных западнополесского говора, впервые произведенному на материале данного ареала. Утверждение методики системного описания диалектного словоизменения на широком фактическом материале (для исследования привлечено около 12 000 словоформ) дало возможность выделить 27 типов спряжения имен существительных, 43 подтипы и 2 индивидуальные парадигмы, а также сделать выводы о специфике словоизменения имен существительных описываемого ареала. Описание подтипов словоизменения имен существительных осуществлено по такой схеме: 1) название подтипа, 2) указание на конечный согласный основы и особенности акцентуации флексии, 3) список максимально возможного количества имен существительных, которые принадлежат к названному подтипу, зафиксированные в исследуемом говоре, 4) падежная парадигма в виде таблицы, позволяющая сохранять лапидарность изложения, 5) комментарии относительно специфики словоизменения имен существительных анализируемого подтипа, обязательно факторы, определяющие конкретную словоформу, 6) параллели с других диалектов, если таковые зафиксированы.Особливості діалектного формотворення репрезентовано в дослідженнях І.А. З огляду на нерівномірність системного вивчення іменникової словозміни за регіонами ґрунтовного дослідження потребує західнополіський діалект, який виявляє ряд характерних ознак на морфологічному рівні, зокрема в системі формотворення іменників, що досі не була предметом спеціальних студій. Однак спостереження над окремими словоформами як яскравими репрезентантами формотвірних процесів говірки чи говору порушує системність опису, оскільки чимало відмінкових форм залишено поза увагою дослідника. Напрям дисертації повязаний із науковою темою кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки “Поліфункціональний статус української мови в синхронії і діахронії”, а також із науково-дослідною роботою “Говірки та оніми Західного Полісся”, яку виконує Західнополіський ономастико-діалектологічний центр (реєстраційний номер 0109 U 00572). У роботі вперше здійснено системний опис іменникової словозміни західнополіських говірок; аналіз вилученого зі спонтанного діалектного мовлення фактажу проведено за відносно новою методикою та у зіставленні з відповідними словозмінними виявами в інших українських діалектах; простежено просторову поведінку субстантивних словоформ у досліджуваному ареалі.“Система словозміни іменників жіночого роду” докладно проаналізовано формотворення субстантивів ж. р. із флексією-а, що, як правило, належать до іменників давніх *-a-, *-ja-основ та залежно від характеру кінцевого приголосного основи формують 3 типи відмінювання (тип війна, тип земля, тип душа), в межах яких виокремлено 11 підтипів (підтип війна, підтип ворона, підтип хата, підтип рука, підтип муха, підтип сорочка, підтип земля, підтип долоня, підтип яблуня, підтип душа, підтип груша); простежено формотвірну специфіку субстантивів колишніх *-i-основ, обєднаних у словозмінний тип тінь; представлено флексійну систему іменника давнього консонантного типу на *-r-мати, що має індивідуальну парадигму відмінювання (див. к. “Система словозміни іменників чоловічого роду” представлено модель формотворення субстантивів ч. р. з нульовим закінченням, що в переважній більшості належать до давніх *-o-, *-jo-основ і залежно від характеру кінцевого приголосного основи та розрізнення за семантичною ознакою істота / неістота формують 6 словозмінних типів (тип брат, тип коваль, тип сторож, тип ліс, тип вогонь, тип ніж), у межах яких виділено 10 підтипів (підтип брат, підтип парубок, підтип коваль, підтип злодій, підтип сторож, підтип хрущ, підтип ліс, підтип пиріг, підтип вогонь, підтип ніготь); простежено особливості словозміни іменників ч. р. із закінченням-о (тип батько), що сягають колишніх *-o-основ; окремо закцентовано на флексійній системі субстантива кінь, відмінкові форми однини якого нерідко синкретичні з відповідними словоформами підтипу коваль, однак форми множини виявляють індивідуальну словозмінну поведінку. “Система словозміни іменників середнього роду” подано системний опис формотворення субстантивів с. р.