Визначення принципів та прийомів побудови формальної структури "словотвірний ряд" як одиниці словотвірної системи та його ролі в організації лексики. Співвідношення формальної та семантичної структури в різних типах ад"єктивних словотвірних рядів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі перекладу Дніпродзержинського державного технічного університету. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Селіванова Олена Олександрівна, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького професор кафедри загального та російського мовознавства доктор філологічних наук, професор Пристайко Тамара Степанівна, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара завідувач кафедри російського та загального мовознавства доктор філологічних наук, професор Космеда Тетяна Анатоліївна,Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри філософії і політологіїСловотвір не тільки підтримує необхідний набір лексичних одиниць, але створює базу морфо-семантичної організації лексики, сприяє морфемній відмітці синонімічних, паронімічних, антонімічних та ін. лексичних звязків (О.М. Поняття „словотвірний ряд” (СР) свого часу було обумовлене пошуками ізоморфізму між співвідношенням різних систем мови, а також прагненням дослідників виявити парадигматичні відношення в мові, зокрема у словотворі (Ф. де Соссюр, І.І. Актуальність теми дисертації обумовлена відсутністю в сучасній лінгвістиці комплексних досліджень, які формують уявлення про СР як одиницю системи мови та словотвору. Визначення саме системної ролі цієї одиниці допоможе встановити актуальні моделі й тактики організації лексики в мові. 2) розглянути L=структури, які відповідають реальним R=структурам, і побудувати ієрархію L=структур на підставі ієрархії R=структур;Для опису системи словотвору використовувалися такі поняття, як структура, звязок, відношення між класами та підкласами, моделі похідних, словотвірні типи, суфікси, основи, звязок і відношення між конкретними елементами. На генотиповому рівні СР відповідає класу R=слів-генотипів, що утворюють R=структуру СР, на фенотиповому - класу рядів-фенотипів (L=структур / L=класів). План вираження ряду (спосіб утворення похідних слів якого відноситься до області структурного моделювання) представлено структурними моделями похідних слів того чи іншого СР. В словах, як-от: коварный, багряный - релятор R3 слова R3O інтерпретуємо як суфікс =н=, =ян= плюс закінчення =ый, а самі слова розглядаємо як непохідні подільні. Якщо словотвірна пара являє собою відношення спільнокореневих слів, одне з яких містить мотиватор, а інше, окрім мотиватора, ще й словотворчий формант, пор.: осень - осен/н/ий, цена - бес/цен/н/ый, то СР - це ряд типово побудованих слів з одним формантом і різними мотиваторами, пор.: реши/тельн/ый, мечта/тельн/ый, сомни/тельн/ый, наблюда/тельн/ый, строи/тельн/ый, содержа/тельн/ый… Проте СР споріднює зі словотвірною парою те, що ряд з легкістю відновлює відповідний набір твірних слів і у такий спосіб може перетворюватися у сукупність словотвірних пар (строить - строительный, наблюдать - наблюдательный, содержать - содержательный), тобто утворює відповідні класи словотвірних рядів.Як і семантичний варіант гнізда, ЛСВ ряду може реалізуватися в одному або декількох словах, що становлять цей ряд. Якщо словотвірне гніздо служить планом вираження для семантичного поля, якщо гнізда автономні та жорстко впорядковані, концентровані, то словотвірні ряди реалізують словарно-категоріальні значення, «розриваючи» гнізда, розподіляючи їхні складові по одиницях іншого рівня - за частинами мови. Схожість будови гнізд і рядів на рівні змісту та їхня відмінність на рівні словотвірної форми виражається в схожості й відмінності складових і звязок. Якщо в плані вираження гнізда складаються з гілок, то ряди - із слів. Структурно-семантичними складовими словотвірних рядів виступають підряди - сукупності одноафіксальних слів зі спільним значенням, яке утворює семантичну підструктуру того чи іншого ряду.