Встановлення словотворчого потенціалу однинних іменників (сингулятивів) у їх повному обсязі, тобто у складі абстрактних, речовинних та збірних іменників. Визначення дериваційного потенціалу лексико-граматичних розрядів на рівні словотвірної парадигми.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук“Найбільш високі абстракції в категоризації явищ світу досягаються при їх класифікації за частинами мови”, оскільки граматичний рівень спирається на “категоріальну структуру мислення в рамках цілісної мисленнєво-мовленнєвої діяльності людини”. Перспективними в цьому плані ми вважаємо однинні іменники, які на граматичному ґрунті категорії числа інтегрують такі обємні і значні самі по собі лексико-граматичні розряди, як абстрактні, речовинні та збірні імена. Вивчити словотворчий потенціал кожного розряду, порівняти їх словотворчі можливості та за результатами виявити словотворчий потенціал однинних іменників загалом - таке завдання видається доцільним для подальшої розробки теорії словотвору. Мета роботи - визначити словотворчий потенціал однинних іменників у сучасній українській мові, встановити структурну і семантичну типологію десубстантивів. Відповідно до цієї мети визначаються конкретні завдання: - базуючись на лексикографічних даних, провести класифікацію лексичного матеріалу на рівні ЛСВ слова: поділити однинні іменники на лексико-граматичні розряди абстрактних, речовинних та збірних імен; далі - виділити у кожному розряді певні ЛСГ;У першому розділі “Типологія класу однинних іменників у сучасній українській мові” визначається обсяг та кількість вихідного словникового матеріалу, що проектується у вершини конкретних словотвірних парадигм (СП), від лексичної наповненості яких залежить словотворчий потенціал обраного для дослідження обєкту. Теза про універсальність парадигматичного підходу до вивчення мовних явищ конкретизується й набуває реального змісту в таких головних принципах нашої роботи: а) за основну одиницю класифікації лексичного матеріалу нами обирається окреме парадигмозначення, а не слово в повному комплексі своїх значень; б) основною одиницею виміру словотворчого потенціалу всіх лексичних угруповань, що розглядаються, встановлюється СП; в) опис словотвірної семантики здійснюється у межах типової СП (ТСП); г) виявляється звязок між семантичною і дериваційною парадигматикою. Це спостерігається на глибині вже 3-х значень, проте абстрактні іменники можуть зберігати лексико-граматичну ідентичність всіх складових ЛСВ навіть на рівні 4-5 та 6-9 семем, пор.: ідея - 1. поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини; 2. переконання; 3. міркування про що-небудь; 4. задум, план, намір; 5. основна думка твору. Цей аспект нашого дослідження підтверджує існуючу тенденцію “до збереження однакового рівня абстракції у семантичній структурі іменника - від конкретних значень утворюються конкретні, від абстрактних - абстрактні лексико-семантичні варіанти”, хоча більш відомим і майже аксіоматичним є твердження про те, що розвиток семантичних процесів полягає в русі від конкретного до абстрактного або навпаки від абстрактного до конкретного. У другому розділі, „Словотворчий потенціал непохідних абстрактних іменників”, мають місце такі превентивні операції: всі абстрактні іменники розподіляються за морфемною ознакою на похідні та непохідні; у цілому характеризуються похідні назви - віддієслівні та відадєктивні словотвірні типи з суфіксами-ння /-ення /-іння /-ття,-ізація /-изація,-к(а),-ція,-ість,-изм /-ізм,-іст /-ист,-ство /-цтво, з нульовими формантом; встановлюється їх словотворчий потенціал, який загалом дорівнює нулю, і тим самим обґрунтовується вибір непохідних абстрактних іменників як основного обєкту вивчення цього розділу.Вершини словотвірних парадигм формують 3 ЛСГ абстрактних іменників (“Антропологічні поняття”, “Соціальні поняття”, “Культурологічні поняття”) та 5 ЛСГ речовинних іменників (“Продукти харчування”, “Рослини”, “Матеріали”, “Рідини”, “Атмосферні опади”). Конкретні СП дають змогу встановити словотворчий потенціал окремих лексем, лексико-семантичних груп, лексико-граматичних розрядів, однинних іменників в цілому, що призводить до таких узагальнень: - словотворчий потенціал лексико-граматичного розряду абстрактних іменників становить 2,5 лексеми. Його складають потенціали ЛСГ “Антропоцентричні поняття” - 4 одиниці; ЛСГ “Соціальні поняття” - 2 одиниці; ЛСГ “Культурологічні поняття” - 1,5 одиниці; Його складають потенціали ЛСГ “Матеріали” - 3 одиниці; ЛСГ “Продукти харчування” - 2,5 лексеми; ЛСГ “Рослини” - 3 одиниці; ЛСГ “Рідини” - 3 одиниці; ЛСГ “Атмосферні опади” - 7 лексичних одиниць: словотворчий потенціал збірних іменників складає 1; До таких належать: словотвірне значення “абстрактне поняття” (типова СП абстрактних іменників); словотвірне значення “речовина”, “конкретний предмет”, “одиничність” (типова СП речовинних іменників).