Семантичні чинники появи іменників, що вживаються лише в множині. Граматичні засоби набуття трафаретною множинною формою іменника статусу pluralia tantum. Вплив лексичних зсувів в семантиці праслов’янських іменників у формі множини на їх лексикалізацію.
Аннотация к работе
Білоусенко П.І., д. філ. н., професор, Бойко Л.П., к. філ. н., доцент м.Key words: Old Slavic language, pluralia tantum nouns, lexicalization of form, shift in lexical meaning, derivation formants, derivational base, word building type. За своїм значенням такі субстантиви протиставляються одночасно іменникам, що називають одиничні конкретні предмети, та іменникам, які вживаються лише в однині, - іменникам singularia tantum. За допомогою цього форманта від іменників творяться переважно деривати на позначення речовин, відходів, залишків, обрядодій: *obmoltiny (ЭССЯ 28 75) ‘солома, що залишається при обмолоті, не зовсім обмолочені снопи із залишками зерна, залишки від обмолоту’; ‘закінчення молотьби, святкування з цього приводу’; похідне від *obmolth / *obmolta ‘палка, якою збивають плоди з дерева; обмолот, молотьба, намолот; закінчення молотьби, обмолочене зерно’; *obpoliny (249) ‘виполоті буряни, виполотки’, ‘відходи при віянні зерна’, співвідносне з іменником *obpola “те саме, що obpolina” та дієсловом *obpelti ‘виполоти, прополоти, очистити; очистити зерно від сміття’; *obpolcina/*obpolciny (249) ‘вода, якою сполоскували посуд’, ‘помиї’ від *obpolka/*obpolkh/*obpolskh чи *obpolkati/*obpolskati; *obstruziny (86) ‘стружки, відходи, опилки, тирса’ - результат лексикалізації форми множини *obstruzina ‘те саме, що obstruziny\ або похідне від *obstruga ‘шкребок, стружка, клапоть’; *obstrugh ‘рубанок, мітка на дереві’ чи *obstrugati. Панівна більшість плюративів на-ъку служить для найменування_відходів, речовин, матеріалів, залишків чогось і т. ін.: obberbky (97) ‘те, що збирають; залишки після збирання врожаю’; похідне від презентної основи дієслова *obbero,*obbrati чи лексикалізація форми множини *obberhkh / *obberhka; *obcesrbky (138) ‘відходи при чесанні волосся, льону і т. ін.’, походить від зменшувальної форми з суфіксом-ък-від *obcesh, очевидно через стадію *obceshkb > *obceshky; *obcinbky (139) ‘відходи, висівки; обрізки чогось’, пор. словен. obcmki, ocmki ‘відходи, висівки’, рос. діал. очинки ‘обрізки чогось’, певне, лексикалізована форма множини від *ОЬЕТЬКЪ, *ОЬЕТЬКА, які походять від дієслова *obciniti; *obgrabrbky (27 27) ‘полова, що залишається після молотьби’, похідне від дієслова *obgrabiti або лексикалізована форма множини *obgrabbkh; *obgrebbky (30) ‘залишки корму домашньої скотини’, похідне із суфіксом-ъку від *obgrebh чи від дієслова *obgrebti або лексикалізована плюративна форма *obgrebhka / *obgrebhkh; *obmycky (28 98) слвц. діал. omicke мн. ‘висмикнуті волокна з коноплі’, польське omyczki ‘відходи волокна, що утворюються при тіпанні льону’, - похідне із суфіксом-ьку від дієслова *obmykati ‘вичесувати, рвати, тріпати, очищати, обдирати, видаляти’ або лексикалізована форма множини *obmycka; *obpilbky (194) ‘стружка, опилки; опилки, що зявляються при обробці металу’, очевидно, лексикалізована форма множини *obpilhkh / *obpilhka, що походять від *obpiliti; *obskrebbky (29 189) ‘залишки, які зішкребли з якоїсь посудини, залишки запасу сипучих тіл’, лексикалізована форма множини іменника obskrebhkh або віддієслівний дериват від *obskrebti; *obstanbky (30 31) ‘останки (святих), мощі; прах’; ‘потомки’; ‘залишки, те, що залишилося від чогось’, ‘майно, що залишилося після смерті’, утворений від дієприкметника на-n-дієслова *obstati ‘залишитися, відмовитися, перестати, кинути’ або плюраль від *obstanhkh; *obstatbky (41) ‘залишки’, болг. остатки, остатци ‘залишки, пережитки’, сербохорв. ostaci діал.