Розвиток української лінгвостилістики. Характеристика взаємовідношень художнього мовлення із загальнолітературною мовою. Визначення та аналіз народнорозмовних словотвірних моделей. Дослідження індивідуального стилю та мови повістей Григора Тютюнника.
Аннотация к работе
Словотвірні елементи розмовності в ідіолекті Григора Тютюнника Шидловська О.В., магістрантка філологічного факультету Науковий керівник: проф. Бойко Н.І., кафедра української мови У статті розглядаються елементи розмовності в художньому мовленні Григора Тютюнника, а саме типові народнорозмовні словотвірні моделі. Сучасний стан розвитку української лінгвостилістики визначає пріоритетність одного з актуальних напрямків дослідження - характеристики взаємовідношень художнього мовлення із загальнолітературною мовою і, зокрема, з розмовним стилем як одним із її функціональних різновидів. Проблема естетичного потенціалу елементів розмовного стилю в художньому тексті постійно перебуває в полі зору українських мовознавців (І. Білодід, В. Ващенко, С. Єрмоленко, М. Жовтобрюх, В. Русанівський, Н. Сологуб, І. Чередниченко). Модель назви осіб за манерою поведінки, звичками модифікується в експресивних народних лексемах за допомогою суфікса - ун: Було чути скрадливий голос відомого на всю сільраду брехуна Самійла Шкурпели [7, с.159].