Словотвір прикметників в англійській та українській мовах - Курсовая работа

Міністрерство освіти і науки України Хмельницький національний університет Кафедра практики іноземної мови та методики викладанняАктуальність даного дослідження визначає недостатня вивченість процесів словотворення, що відбувається на сучасному етапі розвитку та необхідність вивчення продуктивних суфіксів в англійській та українських мовах. Розділ мовознавства, що вивчає слова з точки зору способу їх утворення у мові, називається словотвором [4, c. Словотвір є найважливішим шляхом розвитку словника, причому шляхом, який істотно відрізняється від зміни значення слів, запозичення та звуконаслідування, тобто від інших способів розвитку та наслідування словникового складу. У лінгвістиці похідні слова, вивчення яких є обєктом словотвору, традиційно досліджуються, здебільшого, з формального боку, тобто в плані вираження [1, 3, 6, 7], проте, сучасні лінгвістичні дослідження спрямовані на вивчення питання плану змісту [8, 10, 12], який все ще є мало вивченим, тим часом, як відповідно до думки відомого мовознавця О.С. Кубрякової специфіка словотвору полягає у його багатоплановості, у різнобічності його звязків, а звідси будь-який однобічний розгляд процесів словотвору вже не відображає фактичний стан справ та істотно обмежує власну проблематику словотвору [11, с.Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків - їх створюють, керуючись певними закономірностями. Українська мова, як одна з найрозвинутіших мов світу, має досконалу систему засобів словотвору, що дає їй можливість іти в ногу з розвитком науки, техніки, освіти, культури, виробництва, бо цей розвиток неодмінно супроводжується появою великої кількості нових слів. Вони зявляються в мові не як якісь випадкові одиниці, і утворення їх іде за строго визначеними закономірностями для кожної частини мови.У сучасній українській літературній мові розрізняємо такі способи словотворення: деривація або морфологічний (творення слів за допомогою афіксів), морфолого-синтаксичний (утворення складних слів), лексико-синтаксичний, лексико-семантичний (вживання вже існуючих слів у новому значенні). Розглянемо морфологічний спосіб словотворення оскільки він є продуктивним способом словотвору в українській мові та включає: - афіксацію; Для прикметників - це найголовніший спосіб словотворення; причому прикметники мають дуже розгалужену систему суфіксів. Продуктивність суфіксального способу словотворення визначає і той факт, що додаючи різні суфікси до твірних основ, можемо утворювати нові слова як у межах прикметника як частини мови, так і слова іншої частини мови. У мові для утворення певної частини мови виробилася система суфіксів, так що є, наприклад, іменникові, прикметникові, дієслівні, прислівникові суфікси.Інші якісні і всі відносні та присвійні прикметники належать до вивідних, звязаних своїм походженням або з основами самих же прикметників, або з основами інших частин мови, наприклад: світлий, рідний, завзятий, тутешній, приміський. 1.2.1 Суфікси, за допомогою яких творяться прикметники, що виражають ознаку без додаткових відтінків Серед продуктивних суфіксів, за допомогою яких утворюються прикметники, визначаються такі суфікси:-ив(ий),-к(ий),-н(ий),-л(ий) і група суфіксів дієприкметникового походження:-уч(ий),-юч(ий),-ач(ий),-яч(ай),-ущ(ий),-ющ(ий),-ащ(ий),-ящ(ий). Суфікс-к(ий) у прикметниках, утворених від основ іменників, виражає прикмету чи ознаку, подібну до тієї, яка виражена самим іменником: стрункий, легкий, гіркий, швидкий, вюнкий, дзвінкий, вузький, низький, солодкий. Суфікс-л(ий) виступає дуже часто в прикметниках з дієслівною основою (колишніх дієприкметниках) на означення прикмети як наслідку певної дії: спілий, стиглий, дозрілий, змарнілий, небувалий, зарозумілий, гнилий, засмаглий, запустілий, підлеглий, рідше цей суфікс виступає при інших основах на означення зовнішньої або внутрішньої ознаки: підлий, щуплий.З префіксів, за допомогою яких творяться прикметники, слід відзначити такі: най-, пре-,-за-, перед-, без-, анти-, ультра-. Префікс най-служить для творення найвищого ступеня порівняння прикметників і тим самим виражає найбільшу міру якості, позначуваної прикметником, наприклад: Орден - то найвища з найдорожчих в житті нагород. Префікс пре-вживається на означення збільшеної якості.Якісні прикметники творяться приєднанням до іменникової основи суфікса-н(ий), рідше --ов(ий), які переводять основу в розряд прикметників, та префікса без-(безвольний, безталанний, безтолковий), до-(доречний, доцільний), по-(посильний), при-(привільний). Віддієслівні утворення характеризуються одночасним приєднанням суфікса-н(ий) і префікса не-(непрохідний, непроникний, невідкладний). У творенні відносних прикметників беруть участь суфікси-н(ий),-ов(ий) та прийменники-префікси: без-, на-, над-, під-, при-, по-, поза-, від-, до-, за-, між-, перед-, серед-.Складні прикметники творяться способами чистого основоскладання і словоскладання, ускладненого суфіксацією. Компоненти поєднуються за допомогою інтерфікса. Компоненти зєднуються за допомогою інтерфікса.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Словотвір прикметників в українській мові

1.1 Способи словотворення прикметників в українській мові

1.2 Суфіксальний спосіб творення прикметників в українській мові

1.2.1 Суфікси, за допомогою яких творяться прикметники, що виражають ознаку без додаткових відтінків

1.2.2 Суфікси, за допомогою яких утворюються прикметники, що означають міру виявлення ознаки

1.2.3 Суфікси, за допомогою яких творяться прикметники з відтінком пестливості або здрібнілості

1.3 Префіксальний спосіб творення прикметників в українській мові

1.4 Префіксально-суфіксальний спосіб творення прикметників в українській мові

1.5 Словотвір складних прикметників

1.6 Перехід дієприкметників у прикметники

Розділ 2. Словотвір прикметників в англійській мові

2.1 Способи словотворення прикметників в англійській мові

2.2 Суфіксальний спосіб творення прикметників в англійській мові

2.3 Префіксальний спосіб словотвору прикметників англійської мови

2.4 Конверсія як продуктивний спосіб словотвору англійських прикметників

2.5 Складні слова, утворені від прикметників

Висновки

Список використаних джерел