Дослідження функціонально-семантичних параметрів нових усталених словосполук у суспільно-політичній сфері. Аналіз найактивнішого вияву словосполуки військового походження. Визначення особливостей вживання словосполук з лексемою "війна" в мові періодики.
Аннотация к работе
СЛОВОСПОЛУКИ З ЛЕКСЕМОЮ «ВІЙНА» В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИУ статті, на основі аналізу періодики, розглянуто вживання словосполук з лексемою війна. Встановлено, що лексема війна в прямому та переносному значеннях побутує практично у всіх сферах суспільства. Ключові слова: лексема війна, військова сфера, військова метафора, мовна війна, релігійні війни, війна за інтернетний простір. В статье на основе анализа периодики, рассмотрены употребление словосочетаний с лексемой война. Установлено, что лексема война в прямом и переносном смыслах бытует практически во всех сферах общества.Не залишилось поза увагою і вивчення словосполук на військову тему, точніше словосполук із лексемою «війна». Під дією позамовних чинників ці словосполучення активізувалися, що дає підставу винести їх в окрему тематику сталих словосполук. Лексема війна має винятково важливу роль в україномовній культурі та докладно представлена в філософії, історії, політології.В українському інформаційному просторі висвітлення війни на Сході України зламала звичні західні формати, які після 90-х років ХХ ст. начебто стали звичними і для наших ЗМІ. На сьогоднішній день в українському суспільстві слово війна вживають передусім у прямому значенні: організована збройна боротьба між державами (відкрите протистояння, дискримінаційне втручання, блокада окупованих територій, повномасштабна війна, війна в Україні, гібридна війна) (Навальна, 2006). У вербальне оформлення вводять слова, що репрезентують військову сферу, для вираження ворожості, суперництва, конкуренції (часто нездорової). Напр.: війна в тексти ЗМІ зіставляється зі значенням «боротьба», «недоброзичливе ставлення» (Ільченко, 2015). Напр.: «Це і захоплення територій, і скорочення врожайності, війни за воду та харчування - це мільйони по всій планеті». • ІІ група: метафори з лексичним значенням «війна». Напр.: «Одебрехт» - детонатор політичних змін у Бразилії» (заг., «День», 20.03.2017), «Релігійне протистояння в Україні: в Раді пишуть нові закони, а в УПЦ побоюються силових захоплень церков» (заг., «Сьогодні», 30.03.2017), «Новий проект закону, зареєстрований в Раді, може не тільки легалізувати церковне рейдерство, а й спровокувати міжконфесійні конфлікти, кажуть в УПЦ» (заг., «Сьогодні», 30.03.2017), «У заході взяли участь понад 500 фахівців у сфері компютерних технологій та безпеки кіберпростору із 20 країн світу» (заг., «День», від 16-17.06.2017), «Це я про заборону підрозділів російського кібер-війська в Україні...» («Український тиждень», 2-8.06.2017). На основі наведених прикладів, ми можемо зробити висновок, щодо переліку тем вивчення лексеми зі словом війна, можна додати ще й такі розділи: мовна війна («А вже коли почалася війна, до мене нарешті прийшло розуміння, чому перейти на українську вкрай важливо, що це один зі способів немілітарної оборони країни» («Український тиждень», 12.05.2017); «Звязок російської агресії з мовним питанням полягає в тому, що Росії вдалося окупувати ті частини нашої території, де відбулася тотальна зачистка всього українського включно з українською мовою» («Український тиждень», 04.05.2017)), релігійні війни («Причому релігійну війну я буду тлумачити дуже широко - це не тільки військові дії між державами, але й особисті відносини між людьми, а також ставлення людини до самої себе» («АРАТТА (Український національний портал)», 11.04.2012); «Навіщо створювати в Україні підстави для протистоянь на релігійному ґрунті» («Релігія в Україні», 25.05.2017)), війна за інтернетний простір («Війна за інформаційний простір: які засоби боротьби використовують сьогодні у ЗМІ» (заг., «Стопкор.Отже, лексема війна в прямому та переносному значеннях побутує практично ту всіх сферах життєдіяльності українського суспільства, позначаючи суперництво, змагання, ворожнечу, сварки, боротьбу, протистояння тощо.