Розгляд історії створення та музично-естетичного аналізу хорових творів і солоспівів Богдани Фільц на слова Івана Франка задля їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Суть дослідження вокальної партії творів композиторки.
Аннотация к работе
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана ФранкаМета статті полягає у розкритті історії створення хорових творів і солоспівів Богдани Фільц на слова Івана Франка, поданні їхнього музично естетичного аналізу задля творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Серед них - “Концерт для фортепіано з оркестром” (1958, видано 2010), “Верховинська рапсодія” для симфонічного оркестру (1961), “Диптих для скрипки і струнного оркестру” (2005), “Два духовні хорали” для струнного квартету (2004)”, “Largo lamentoso”, присвячене Скнилівській трагедії для двох фортепіано (2004), опера для дітей “Лісова школа” (2012), “Реквієм памяті Героїв Небесної сотні” (2014), пєси для фортепіано, скрипки, гобоя, флейти, бандури, ксилофона та ін. інструментів, солоспіви, хорова музика, духовні твори, обробки народних пісень. Опубліковано 32 авторські збірники, серед яких 12 - пісні і хори для дітей: “Від льоду до льоду” (1965), “Смерічка” (1973), “Любимо землю свою” (1977), “Ладоньки” (1982), “Хорові акварелі” (1982), “Від зими до зими” (1983), “Весняний дзвін” (1987), “Жива криниця” (1998), “Світе тихий” (2000), “Сонце в жменьці” (2000), “Золоте весельце” (2007), “Зацвіла в долині” (2007), “Духовні хорові твори” (2005), Хорові кантати: “Любіть Україну”, “Юнакові”, “Пори року” (2012), Хорові твори на слова Тараса Шевченка (2014), а також “Дві пєси для скрипки і фортепіано” (2004) і твори для фортепіано: “Три пєси на теми лемківських народних пісень” (1 960), “Закарпатські новелети” (1966, 2010), “Концерт для фортепіано з оркестром (клавір)” (2010), “Твори для фортепіано” (1984), “Фортепіанні цикли” (2002), “Фортепіанні твори для дітей” (2011), “Музичні фрески” (2015), цикли солоспівів на вірші О. Композиції Богдани Фільц широко виконуються в Україні та звучать на концертній естраді поза її межами - в Канаді, США, Південній Африці, Німеччині, Франції, Австрії, Великій Британії, Фінляндії, Данії, Бельгії, Нідерландах, Італії, Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії, Латвії, Литві, Естонії, Білорусі, Росії та ін., увійшли до багатьох збірників, виданих як в Україні, так і за кордоном (США, Канада, Південна Африка (Unisa: Piano Examination Album. Фільц з раннього дитинства, як також і знайомство з багатьма членами родини поета, зокрема, зі сином Петром Франком - педагогом, письменником, вченим, співзасновником “Пласту”, учасником визвольних змагань, який у 1936 - 39 рр. працював у яворівській гімназії на запрошення батька композиторки, сподвижника музейної справи, адвоката і громадського діяча Михайла Фільца.“Будучи здібним, кваліфікованим теоретиком музики, вона (Богдана Фільц - О. Н.) ніколи не обтяжує творчість самоцільним мудруванням, нарочитим маневруванням технічними засобами. Засоби підпорядковані музичній інтуїції, що не підводить композиторку, дозволяють їй бути правдивою, безпосередньою, “говорити” щиро й переконливо. Особливе значення ці риси мають для жанрів, до яких мисткиня звертається найчастіше - до пісень, романсів, до хорових композицій для дітей, що потребують особливого відчуття живої інтонації, “тембрової евфоніки”. Мелодійністю відзначається й музична тканина акомпанементу з часто використовуваними поліфонічно-імітаційними елементами, затриманнями, і через зміну їх функцій в акордах вони ведуть до плавних переходів у близькі й дальші тональності” [1, 26], зазначає доктор мистецтвознавства Софія Грица.