Об"єктивність принципу суміжності у структуруванні елементів ґештальту і аналіз перцептивно-відображальної сили цього принципу з еволюційно-гносеологічної точки зору. Відстеження проекції категорій ґештальту і принципу суміжності на мову та мовлення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор Голубовська Ірина Олександрівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри загального мовознавства і класичної філології Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Нікітіна Фіонілла Олексіївна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Інститут іноземних мов, кафедра англійської філології доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Яворська Галина Михайлівна, Національний інститут стратегічних досліджень, головний науковий співробітник доктор філологічних наук, професор Тищенко Олег Володимирович, Рівненський інститут словянознавства Київського славістичного університету, проректор з наукової роботи Захист відбудеться 03 грудня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.19 Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Проблема мінливості, варіативності мовних одиниць, зокрема слова, завжди привертала увагу дослідників, і це закономірно, бо вона є, власне, "центральним перехрестям" науки про мову. Однак, попри значну кількість вагомих відкриттів, ідей, поглядів, які накопичено в історії мовознавчої науки, все ж універсальної відповіді на питання про те, який саме психічний механізм лежить в основі мінливості плану вираження і плану змісту слова не існує. Отже актуальність пропонованого дисертаційного дослідження зумовлена, з одного боку, незясованістю конкретних психічних механізмів, які призводять до змін у плані вираження і плані змісту слова, а з іншого боку - тим, що ґештальт-теоретичний розгляд мовних явищ відповідає таким принципам наукового пошуку, як антропоцентризм, експланаторність, експансіонізм. Досягнення цієї мети передбачає розвязання таких завдань: 1) визначити місце ґештальттеорії з-поміж інших наукових концепцій і запропонувати нову їх типологію; 2) дати коротку характеристику основних положень ґештальттеорії та її метамови; 3) довести обєктивність принципу суміжності у структуруванні елементів ґештальту і продемонструвати перцептивно-відображальну силу цього принципу з еволюційно-гносеологічної точки зору, а також під кутом зору найновіших даних сенсорики, нейро(фізіо)логії та лінгвістики; 4) відстежити проекції категорій ґештальту і принципу суміжності на мову та мовлення; 5) продемонструвати всеохопну дію ґештальтпсихологічного принципу суміжності стосовно мінливості слова, продемонструвати явище ґештальтномінації; 6) довести, що несвідоме нерозрізнення суміжних гностичних і/або суміжних акустичних фігур у ґештальті слова є основним фактором зародження і подальшого розвитку змін як у плані змісту слова, так і у плані його вираження; 7) виявити закономірності фігурно-фонових відношень у ґештальті змісту слова, на основі чого розробити типологію ґештальтвідношень, у які вступає слово в комунікації; 8) для експлікації мінливості слова у ґештальт-теоретичному аспекті запровадити елементи нової метамови, зокрема обґрунтувати категорії ґештальту слова, акустичної фігури, гностичної фігури, поняття "відстані" між фігурами, ґештальту ситуації, преґнантності мовного знака; 9) дати ґештальт-теоретичну інтерпретацію категорій слова, значення, метафори, комунікації; 10) для доказу дії ґештальтного принципу суміжності стосовно мінливості слова здійснити етимологічний аналіз слів української, російської, іспанської, німецької, англійської та інших мов, у коренях яких має місце чергування несуміжних звуків, а також зустрічаються дифтонги з несуміжними звуками, з метою виявлення у діахронії суміжних звуків; 11) з позицій ґештальттеорії продемонструвати генетичну спорідненість вокалізму і консонантизму; 12) дати ґештальт-теоретичне пояснення звуковим змінам у слові з позицій психофізики із застосуванням закону Бугера-Вебера-Фехнера. ґештальт суміжність мова мовлення Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі багатьох різноструктурних мов було здійснено системний ґештальтаналіз слова і постульовано принцип суміжності у структуруванні елементів його ґештальту як універсальний психічний механізм, що лежить в основі зародження і формування змін у плані змісту і плані вираження слова.Введення в лінгвістику нового ґештальт-теоретичного принципу суміжності (елементів у ґештальті) допомагає виявити психічний механізм змін у плані вираження і плані змісту слова, і також упорядковує розуміння природи мови та мовлення.