Узагальнення практик укладання філософської лексики на прикладі англомовних філософських словників. Класифікація видів філософських словників, підходи до розв"язання проблеми вибору лексики. Специфіка компонентів словника, функції словникової критики.
Аннотация к работе
Словник як форма укладання філософської лексикиВодночас словники можуть відображати "лінгвістичну ідеологію" соціальних кіл, у яких вони формуються, і навіть формувати певний "політичний" контекст (наприклад, створюючи національну "лексикографічну ідеологію"), реконструюючи або деко-нструюючи засоби виразності, за допомогою яких науки висловлюють ідеї та формують теорії. Найчастіше згадуватимуться словники, які виходили у серіях: Historical Dictionaries of Religions, Philosophies and Movements ("Історичні словники релігій, філософій та рухів" - серія історичної лексики, яка виходить у видавництві Scarecrow Press та включає понад 100 випусків словників відповідної тематики); Bloomsbury Philosophy Dictionaries (до 2012 - Continuum Philosophy Dictionaries - філософські словники видавництва Bloomsbury, кожен з яких представляє лексику певного філософа-класика) та Blackwell Philosopher Dictionaries (словники філософів видавництва Blackwell). Загалом під час укладання словників можуть виникати два основні типи проблем - це проблеми а) лінгвістичного характеру, повязані з особливостями спеціалізованих мов, а також із проблемами перекладу термінів з однієї мови на іншу; б) енциклопедичного характеру, повязані з формуванням безпосередньо енциклопедичної частини спеціалізованого словника. Проблеми енциклопедичного характеру вимагають структурувати словник за призначенням, аудиторією та профілем або предметом. Слід зазначити, що словники, які належать до пунктів 2-4, досить часто виходять відразу серіями - відомими в них є видавничі проекти Bloomsbury Philosophy Dictionaries, Historical Dictionaries of Religions, Philosophies and Movement, Blackwell Philosopher Dictionary та інші.Предметне поле словника (окреслення меж тем, які охоплює словник). В. Наприклад, "Історичний словник філософії Юма" обмежує міркування автора про цільову аудиторію лише вказівкою на те, що словник не призначений для спеціалістів, його ціллю не є допомогти читати Юма. Також автор ділиться дещо абстрактними поясненнями того, що одні терміни увійшли до словника, а інші ні - вказується, що словник містить як терміни філософії мислителя, так і статті про інших філософів, які вплинули так чи інакше, які були важливими для Юма. Наприклад, "Единбурзький словник континентальної філософії" описує в передмові формат статей (від 250 до 1000 слів), ґрунтовно аналізує робоче визначення "континентальної філософії", яка є предметним полем словника, і пояснює, чому певні персоналії, які не є суто філософами (З. У багатьох словниках вступ досить умовний і містить загальну інформацію про передумови складання словника, в інших - містить досить змістовну інформацію.У словниках персоналій іноді в додатки виноситься хронологія життя і творів; в Оксфордському та Кембриджському філософських словниках є додатки, які пояснюють логічні символи (Див. В історико-філософських словниках персоналій досить багато уваги приділяється бібліографії. Наприклад, в "Історичному словнику філософії Юма" бібліографія досить широка, і для зручності користувача поділена на дванадцять частин, деякі мають власні підрозділи [14, р. Окрім того, філософи не могли утриматися від запитування про те, чи є самі по собі словники найкращою формою для організації філософського знання.