Залучення Русі до християнської традиції. Коло символів, пов"язаних із образами вищих світлих сил. Найменування вищих світлих сил, засвідчених у тексті Києво-Печерського патерика. Вживання словесних формул відповідно до авторства фрагментів пам’ятки.
Аннотация к работе
Словесні формули на позначення світлих сил у Києво-Печерському патерикуКрім того, текст містить у собі Нестерове Житіє Феодосія Печерського ХІ ст., а також Слова, сюжет яких запозичений із Повісті временних літ. Уже в назві цієї пам"ятки простежуємо безпосередній зв"язок між створенням усього Печерського монастиря та участю в цьому процесі вищих сил: "Петерикъ Печерскый, иже о созданіи церкви, да разумеють въси, яко самого Господа про-мысломъ и волею и его пречистыа матере молитвою и хотіїніемь създася и съврьшися боголііпнаа, небеси подобная, великаа церкви богородичина Печерская, архимандритіа всея Рускыа земля, еже есть лавра святаго и великаго отца нашего Fеодосіа". Отже, саме Бог і Діва Марія за тогочасними уявленнями закладають підвалини для побудови "богородичної" церкви: Отець свыше благословил росою и столпом огненымъ и облакомъ свhтлымъ; Сынъ Mhpy даровалъ своего поаса, аще бо и дрhво бяше существом видимо, но Божіею силою одhано есть; святый же Духъ огнем невещественым яму скопа на водруженіе кореніе, и на семъ камени съгради Господь церковъ сію, и врата адова не удолhють еи. Не випадковим у зв’язку з цим є і вживання в тексті лексеми Господин на позначення Бога: Ибо радуется не точію сынь, но и раби, видяще господина своего, предстоаніе имуща у земного царя во многых трудhх и побhдах на врагы царевы [1, с. Однослівні самостійні номінації Господа хоч і трапляються в тексті нерідко, втім значно частіше назви Бога входять до складу комплексних найменувань, напр.: Господь наш Іисусь Христосъ да благословить тя, чадо [1, с.