Дослідження освітніх та наукових зв’язків слов’янських народів монархії з українцями Галичини, Закарпаття і Буковини. Навчально-організаторська, освітньо-культурна та дослідницька діяльність українських і слов’янських вчених у межах держави Габсбургів.
Аннотация к работе
Національна Академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукСловянські народи Австрійської монархії: культурно-освітні та наукові звязки з українцями. У дисертації розглянуто місце словянства в етнополітичній структурі Австрійської монархії. Досліджено найважливіші освітні та наукові звязки словянських народів монархії з українцями Галичини, Закарпаття і Буковини. Проаналізовано роль і місце навчальних закладів у словянсько-українських контактах, навчально-організаторську, освітньо-культурну та дослідницьку діяльність українських і словянських педагогів, вчених у межах держави Габсбургів.Зберігає свою актуальність, зокрема, вивчення культурних взаємин народів центрально-східного європейського регіону з українцями: минуле Польщі, Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Сербії, Боснії і Герцеговини, а також Румунії, Молдови, Угорщини тривалий час було тісно повязане з історією українських етнічних земель, перш за все - Галичини, Буковини і Закарпаття. Важливою сферою культурних контактів словянських народів з українцями була освіта, тісно повязана з поширенням книжок, часописів, творенням бібліотек тощо. Дисертант ставить своєю метою дати науковий аналіз культурно-політичних програм словянських народів, причин еволюції суспільно-політичних поглядів окремих їх лідерів, загального культурного процесу, освітньо-культурної і дослідницької діяльності українських та інших словянських педагогів і вчених у межах Австрійської держави. вивчити діяльність словянських педагогів і вчених у сфері українознавства, показати їхній внесок у розвиток культури і науки на українських землях; Історичні землі словенців, чехів, словаків, хорватів, сербів, поляків та українців, які входили до складу габсбурзьких володінь як повністю (чехи, словаки і словенці), так і частково (серби, хорвати, поляки і українці), були розєднані адміністративно.