Характеристика основних категорій пам’яток райковецької культури. Аналіз господарської діяльності, визначення рівня розвитку та особливостей землеробства, тваринництва та ремесел. Аналіз соціального змісту поселенських структур райковецької культури.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЗахист відбудеться „18” грудня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою 04210 м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту археології НАН України (04210 м. У дисертації досліджуються історія східнословянського населення VIII-X ct. між Дніпром і Карпатами за матеріалами райковецької культури. Досліджено значний спектр питань господарської діяльності, соціального розвитку і вірувань населення райковецької культури на основі комплексного аналізу археологічних старожитностей, а також широкого залучення писемних, етнографічних, нумізматичних джерел, остеологічного і палеоботанічного матеріалів. Встановлено риси соціальної структури східних словян, основу якої складала община, що входила до складу племені.I тисячоліття нової ери у історії східних словян - завершення розкладу первісного суспільства і перехід до феодалізму, визрівання передумов виникнення державності та формування української народності, що склала кістяк могутньої Київської держави. Розробка питань історичного минулого східних словян напередодні утворення Київської Русі потребує комплексного підходу із залученням всіх категорій джерел, а особливо археологічних, кількість яких постійно зростає, що сприяє якісним зрушенням у дослідженні як матеріальної культури, так і різноманітних сторін суспільного життя східних словян переддержавного періоду. Джерельну базу дослідження складають матеріали памяток райковецької культури Правобережної України. Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що вона є першим монографічним дослідженням, присвяченим комплексному аналізу райковецької культури й висвітленню явищ соціально-економічного розвитку та язичницьких вірувань її творців. В роботі вперше: систематизовано і узагальнено матеріали памяток райковецької культури на території України;У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь розробки проблеми, показано її звязок з науковими програмами, визначено предмет і обєкт наукового дослідження, мету і завдання дослідження, новизну, науково-теоретичну та практичну значимість дисертації, структуру дослідження, а також наведено дані щодо апробації основних її результатів.Завдяки проведеним тут дослідженням виявлено своєрідні керамічні комплекси останньої чверті І тисячоліття, виділені в окремий тип Луки Райковецької. Подальші дослідження привели до відкриття памяток райковецької культури в різних регіонах України та за її межами. Завдяки багаторічним планомірним дослідженням памяток райковецької культури, що тривають і нині, одержано матеріали щодо території їхнього поширення, хронології та періодизації культури, основних типів памяток, житлового, господарського і фортифікаційного будівництва, побуту і господарства, соціального устрою, вірувань населення тощо. Під впливом носіїв цих культур словянізується пеньківська, яка ніяк не повязана з процесом формування райковецької культури. Не включають до процесу формування райковецької культури пеньківські старожитності також Д.Т.Початки райковецької культури відносяться до часу появи своєрідних керамічних комплексів, основу яких складають ліпні горщики, близькі за своїм виглядом до посуду празького типу, але відрізняються більшою профільованістю верхньої частини, товстішими стінками та наявністю орнаменту на вінцях посудин у вигляді пальцевих вдавлень, защипів і насічок. У подальшому керамічний комплекс райковецької культури доповнився гончарним посудом. Зміни у керамічних комплексах у поєднанні зі стратиграфічними матеріалами, даними археомагнітного датування та датуючими речами стали основою поділу райковецької культури на три періоди. Пізній період райковецької культури також характеризується співіснуванням ліпного і гончарного посуду, проте, на відміну від середнього, гончарна кераміка тут переважає і до кінця Х ст. витісняє ліпні горщики, хоча ліпні конічні миски, сковороди і жаровні продовжують існувати до ХІ ст. включно. Часто селища райковецької культури знаходилися в одних топографічних умовах із селищами празько-корчацької та пеньківської культур або утворювали з ними послідовні періоди існування одного селища (Кодин І, Кодин ІІ, Рашків І, Обухів ІІ, Скок, Ханска ІІ тощо).Дослідження параметрів заглиблених жител (глибина котловану, висота житла, кут нахилу даху, довжина стін), дозволяє зробити висновок, що деревяні стіни завжди вищі від ґрунтових стін котловану житла. До першого належать житла, деревяні стіни яких складалися з горизонтальних плах, що кріпилися у пазах стовпів-стояків. У залежності від кількості стовпів каркасу та їхнього взаємного розташування цей вид поділяється на три варіанти: каркас з восьми вертикальних стовпів, розміщених по кутах та середині стін котловану; каркас з шести стовпів (чотири - у кутах, а два посередині двох протилежних стін); каркас з чотирьох стовпів, розташованих у кутах котловану.