Слов"янська міфологія як фактор стилеутворення в українській і російській опері другої половини ХІХ сторіччя. "Різдвяна ніч" Лисенка та "Ночь перед рождеством" Римського-Корсакова - Автореферат
Підхід Лисенка і Римського-Корсакова до слов’янської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення в опері. Значення російської школи і українських досліджень з міфології в процесі звернення до світу давнього слов’янства.
Аннотация к работе
Національна музична академія України ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана на кафедрі історії музики етносів України та музичної критики Національної музичної академії України ім. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Тишко Сергій Віталійович, завідуючий кафедрою теорії та історії культури Національної музичної академії України ім. Рильського Національної Академії наук України, відділ музикознавства, провідний науковий співробітник-консультант (Київ), кандидат мистецтвознавства, в.о. доцента Сакало Олена Василівна, Національна музична академія України ім. У дисертації розглядається підхід Лисенка і Римського-Корсакова до словянської міфології та її вплив на процес національного та індивідуального стилеутворення. Slovenic miphology as a factor of style-forming in the Ukrainian and Russian opera of the second half of the 19tn century.Обґрунтуванням для такого порівняння можна вважати три чинники: 1) "гоголівська" тема, якій віддали належне в своїй творчості обидва митці; 2) навчання Лисенка у Римського-Корсакова в Петербурзі протягом 1875-1876 рр.; 3) достатньо "синхронні" творчі шляхи обох композиторів, вписані в історію рідної музичної культури. Гоголя "Майская ночь" та "Ночь перед Рождеством", на сюжети яких обидва створили свої опери: Римський-Корсаков "Майскую ночь" (1878) та "Ночь перед Рождеством" (1894), Лисенко-"Різдвяну ніч"(1872-1876) та "Утоплену" (1884). Обгрунтуванням для її розкриття є передусім наявність в творчості кожного з композиторів оперних творів, в сюжетах яких простежуються міфологічні мотиви, а також широке коло звязків Лисенка і Римського-Корсакова з вченими, що досліджували питання міфології словян і належали до міфологічної або інших академічних шкіл. У дисертації ставиться за мету формування нового погляду на опери Лисенка "Різдвяна ніч" та Римського-Корсакова "Ночь перед Рождеством", в яких сюжетно-і жанрово-стильовими чинниками виступають міфологічні ознаки, а також на "усталені" явища української музичної культури, повязані, в першу чергу з діяльністю Лисенка. Ревуцького про неможливість радикального впливу Римського-Корсакова на Лисенка в період навчання останнього в Петербурзькій консерваторії; у звязку з метою дослідження в дисертації ця ідея поширюється на оперу Лисенка "Різдвяна ніч"; натомість, зроблена спроба "порівняти" значущість взаємоспілкування двох композиторів на підставі аналізу їхніх потенційних творчих можливостей на той час.У першому розділі "СТАВЛЕННЯ ЛИСЕНКА ТА РИМСЬКОГО-КОРСАКОВА ДО СЛОВЯНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ ТА ЇЇ МУЗИЧНОГО ВТІЛЕННЯ" порівнюється осмислення теми в українському і російському музикознавстві у відношенні до українського і російського митців. В історичному ракурсі розглядається зародження і розвиток міфологічної науки в Росії (міфологічна школа) і в Україні (міфологічна проблематика), розкривається суть порівняльного методу, що був впроваджений та застосований міфологами в роботі з фольклорно-літературним матеріалом. Якщо у Римського-Корсакова в кінці 60-х-на початку 70-х років словянська тема отримала втілення тільки в творчості ("Сербская фантазия"), то Лисенко сам активно включився у розвиток міжсловянських відносин - налагоджував контакти зі словянськими вченими, брав участь в Словянських концертах, пропагував словянські пісні, створюючи їхні обробки і власні твори. Проте, різні стани культур і різні орієнтації "Могучей кучки" і "Старої громади" обумовили суттєву різницю в напрямах формування Римського-Корсакова і Лисенка: перший спирався на міцні професійні музичні традиції та розвивав їх, другий також їх і формував, орієнтуючись на народознавчий досвід (недарма Лисенка вважають фундатором української класичної музики). В третьому підрозділі - "Стара громада" у формуванні поглядів Лисенка на міф і обряд" - констатується значення обєднання у контексті розвитку національної ідеї, вноситься уточнення щодо співвідношення культурно-історичної школи (Максимович, Костомаров) і міфологічного напрямку, вплив якого на Лисенка доводиться в дисертації; акцентується роль "Громади" як єдиного можливого осередка вияву музичного таланту композитора.