Процес зародження, функціонування та реформування Слобідсько-Українських військових поселень. Зміни правового і майнового становища військових поселенців у процесі розвитку поселених округів Слобідсько-Української губернії. Економічний розвиток округів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукДослідження становлення та функціонування поселеної системи, складовою частиною якої були Слобідсько-Українські військові поселення, де розташовувалися дві кавалерійські дивізії, становить, передусім, інтерес в плані оцінки урядової політики, спрямованої на стабілізацію соціально-економічного і політичного становища Російської імперії першої половини ХІХ ст. Водночас, це дозволяє визначити ефективність цієї політики і ті результати, які отримав уряд, реалізуючи на практиці свої задуми, в тому числі і вирішення проблеми комплектування та утримання російської армії. Дослідження цього питання є актуальним ще й тому, що військові поселення мали значний вплив на соціально-економічне становище у Слобідсько-Українській губернії, а також на формування особливої ментальності певної частини її мешканців. Дисертаційне дослідження є складовою частиною теми «Суспільно-політичний розвиток Росії першої половини ХІХ ст.», що досліджується на кафедрі всесвітньої історії історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у вітчизняній та зарубіжній історіографії заявлена тема не розглядалася, і тому вперше здійснена спроба комплексного дослідження адміністративно-господарської структури Слобідсько-Українських військових поселень російської армії в 1817-1832 рр.: - виділено основні етапи формування і розвитку Слобідсько-Українських військових поселень;У роботі він здійснив спробу розглянути питання створення, функціонування та управління поселеними округами, окреслив права і обовязки різних категорій військових поселенців, а також намагався проаналізувати економічну структуру військових поселень. Петрова закінчується 1826 р. і охоплює перший етап існування військових поселень, автор обминув увагою влаштування поселених округів 2-ї кірасирської дивізії в 1824-1825 рр. у Слобідсько-Українській губернії. У цій грамоті вказувались селища, які переводилися до поселеного округу, а також була пояснена мета заснування військових поселень у Росії. Треба також зазначити, що військові поселення Російської імперії першої половини ХІХ ст. продовжують цікавити істориків, і тому зявляються нові публікації, присвячені різним аспектам історії військових поселень. До цих джерел можна віднести накази імператора про поселення військ, рескрипти, всепідданіші конфирмовані доповіді і записки, проекти Головного над військовими поселеннями начальника, накази по окремому Корпусу військових поселень, різні положення про військові поселення кавалерії та правила.