Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова Факультет романо-германської філології Кафедра німецької філології Напрям підготовки / спеціальність 6.020303 Іноземна мова (німецька) та література Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Кваліфікаційна робота Сленг в німецьких молодіжних журналах Студента ІV курсу німецького відділення денної форми навчання Воробця О.О. Науковий керівник: к. філол. н., доцент Діденко М.О. Рецензент: к. філол. н., доцент Тупикова Т.В. Одеса 2013 Зміст Вступ Розділ І. Лінгвістична сутність поняття сленг 1.1 Поняття сленг, його характерні риси та місце в системі мови 1.2 Проблема дефініції сленгу: сленг і діалекти, сленг та жаргон 1.3 Історія дослідження та шляхи формування німецького молодіжного сленгу Розділ ІІ. Особливості функціонування сленгінізмів у молодіжних журналах 3.1 Мовні особливості 3.2 Стилістичні особливості використання англіцизмів 3.3 Значення англіцизмів в німецьких молодіжних журналах Висоновки Zusammenfassung Список використаної літератури Список ілюстрованих джерел Вступ Протягом останніх десятиліть бурхливий інтерес до молодіжного сленгу набирає все більше обертів та цікавить багатьох науковців з області стилістики та лексикології німецької мови. Засоби масової інформації активно використовують у своїх публікаціях елементи сленгової лексики, що викликає неоднозначну реакцію з боку соціуму. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вчених таких явищ як: просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін), сленгізми в німецькій мові (Th. Schippan), соціолінгвістика ( N. Dittmar ), тенденції молодіжної мови (P.Braun, J.Beneke ). Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової й іншої ненормативної лексики. В.Д. Девкін, видатний російський лінгвіст, вважав, що без знання розмовної лексики, вивчення іноземної мови не буде повноцінним. Об’єктом вивчення даної роботи є лексичні особливості німецького молодіжного сленгу у молодіжних журналах: Vitamin. de, Juma . Пєр Моріс Рішар вказує на те, що німецькі студенти, що вивчають французьку мову, під час стажувань у Франції стикаються з труднощами в спілкуванні через нерозуміння ряду термінів, з якими їм не вдавалося познайомитися на уроці. Це лексика, повязана з процесом навчання або професійного навчання, з навчанням і дозвіллям, а також та особлива, суто молодіжна лексика, яку часто називають жаргонною, сленговою[18,41]. Сленг (англ. slang) - 1) те саме, що і жаргон, переважно в англомовних країнах, 2) За визначенням Розенталь Д.Е., Теленковой М.А. Сленг - це слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків [19,196]. У хід йдуть елементи різнопланової лексики, іноземні слова, професіоналізми, вульгаризми. За визначенням Христенко О.С. Сленг - це квінтесенція розмовної мови, що повязана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Зовсім інше трактування пропонується в Словнику лінгвістичних термінів О.С. Ахманової: Сленг - 1. А.І. Домашнєв вважає доцільним визначати молодіжні мовленнєві форми як молодіжний сленг.