Іслам як одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога. Його територіальне розповсюдження, головні догмати та зміст Корану. Аналіз впливі даної релігії на внутрішню та світову політику.
Аннотация к работе
Сучасна релігія іслам - виступаючи духовною аналітикою сьогодення у більшості країн світу, де частка мусульман з кожним роком лише зростає про її уявлення про Бога, світ і людину. Іслам базується навколо вічних проблем людського буття ті містить інформацію про необхідність розкриття сьогоденних викликів епохи в цілісному розумінні, необхідність пошуку шляхів розвязання конфліктів у просторі культури і релігії, і сумі комунікативних стосунків між мусульманами, модель особистості та необхідність самовиховання людини, імперативи індивідуальних проявів людей під час спілкування. «По-друге, релігія впливає на політику через конкретні соціальні вчення, що проповідують церковні та релігійні організації… нарешті, в третіх, релігія впливає на політику через повсякденну політичну діяльність церковних організацій» Стосунки між ними повинні базуватися на основі братерства: якщо мусульманин зустріне мусульманина, повчав Пророк, він повинен вітати його; якщо мусульманин запросить мусульманина до себе - треба обовязково прийняти запрошення; якщо мусульманин просить у іншого мусульманина поради - слід дати йому добру пораду; якщо один мусульманин занедужає, іншому належить проводити його в останню путь. У той же час чоловік вважається в ісламі вищим за жінку «за ступенем свого достоїнства», тому юридичні і майнові права останньої обмежені: при розподілі спадкоємного майна чоловік одержує частину, що дорівнює часткам двох жінок, у суді свідчення двох жінок заміняють свідчення одного чоловіка, грошовий штраф за убивство жінки в два рази менший ніж за вбивство чоловіка.Мусульмани складають близько 1 млрд. чоловік, а мусульманські громади зареєстровані у більш ніж 120 країнах, в 30 з яких іслам визнаний державною релігією. Мусульманська умма динамічна, її чисельність і роль у світовій економіці, політиці, культурі постійно росте, у тому числі в регіонах ще нещодавно не зачеплених скільки-небудь значно впливом ісламу. Іслам, як і будь-який великий соціальний інститут і процес - явище складне і суперечливе, включаючи безліч різних течій і тлумачень. Проте, серед мусульман існує глибоке переконання про приналежність, незалежно від етнічної, державної ідентичності, орієнтації на суннізм або шиїзм, різні релігійно-правові школи(мазхабы), до єдиної спільності людей, що сповідують загальну віру, обєднаних загальними традиціями, загальними історичними коренями і єдністю інтересів у сучасному світі. Таким чином, створюються передумови для усебічного політизування ісламу, внаслідок чого фіксуються заклики до політичної консолідації мусульман, до перетворення релігійної спільності усіх мусульман на політичну єдність того або іншого рівня институциализации.
Вывод
політика релігія іслам догмат
Мусульмани складають близько 1 млрд. чоловік, а мусульманські громади зареєстровані у більш ніж 120 країнах, в 30 з яких іслам визнаний державною релігією.
Мусульманська умма динамічна, її чисельність і роль у світовій економіці, політиці, культурі постійно росте, у тому числі в регіонах ще нещодавно не зачеплених скільки-небудь значно впливом ісламу. Відродження мусульманської цивілізації - одного з найважливіших проявів загальнолюдської цивілізації - процес обєктивний і неусувний, імператив для будь-якого сценарію глобального розвитку.
Іслам, як і будь-який великий соціальний інститут і процес - явище складне і суперечливе, включаючи безліч різних течій і тлумачень. Проте, серед мусульман існує глибоке переконання про приналежність, незалежно від етнічної, державної ідентичності, орієнтації на суннізм або шиїзм, різні релігійно-правові школи(мазхабы), до єдиної спільності людей, що сповідують загальну віру, обєднаних загальними традиціями, загальними історичними коренями і єдністю інтересів у сучасному світі. Іслам - не лише віра, але і спосіб життя, побутові правила і звичаї, менталітет. Іслам більшою мірою, чим інші світові релігії, включений в систему соціального регулювання. Практично усі сторони життя мусульманина оголошуються релігійно значимими. Таким чином, створюються передумови для усебічного політизування ісламу, внаслідок чого фіксуються заклики до політичної консолідації мусульман, до перетворення релігійної спільності усіх мусульман на політичну єдність того або іншого рівня институциализации.
Сучасний соціально-політичний процес багато в чому визначається глобалізацією. Глобалізація як універсалізація основних досягнень культури є природною процес, який супроводжує людство упродовж усієї його історії. Значна роль в цьому процесі належала ісламу з моменту його виникнення на початку VII століття, зокрема роль медіатора в естафетній передачі античних досягнень королівствам західної Європи. Новітній етап глобалізації має нові якісні характеристики. Глобалізація охопила усі найважливіші сфери буття людства, її домінуючою формою стали не стихійні процеси, а свідоме використання міжнародних інститутів, транснаціональних компаній, а також синергетичних концепцій для дозволу проблем західній цивілізації через вестернізацію(американізацію) всього світу.
Від того, як нове надсуспільство може співіснувати з ісламом, як ісламський світ буде включений і адаптований до сучасних соціально-політичних процесів на глобальному, регіональному і державно-національному рівнях багато в чому залежить майбутнє людства. Насторожують спроби демонізації ісламу, ісламофобія, США, що охопили, після трагічних подій 11 вересня 2001 року. Силові акції США в Афганістані, підготовка, усупереч позиції більшості країн, що входять в ООН, до агресії проти Іраку, тупикова ситуація в Палестині, окупованій Ізраїлем, визначаються деякими дослідниками як перші ознаки війни цивілізацій, пророком якої виступив на початку 90-х років минулого століття американський політолог С. Хантингтон.
Ісламізм або ісламський радикалізм розглядається в данній роботі як самостійний феномен, що не ототожнюється з власне ісламом або виключно з яким-небудь з його напрямів (суннизм, шиїзм), течій (традиціоналізм, фундаменталізм, модернізм) або його толк. У роботі чітко визначені теоретико-методологические підходи до дослідження ісламського радикалізму як соціально-філософського і політичного явища. У контексті даної роботи визначається ісламський радикалізм як: «ідеологічна доктрина і грунтована на ній соціально-політична практика, які характеризуються нормативно-ціннісним закріпленням ідеологічного, політико-світоглядного і навіть озброєного протистояння світу «істинного ісламу» по відношенню до світу» невірних» зовні і світу «неістинної віри» усередині ісламу і вимагають абсолютного соціального контролю і мобілізації (служіння ідеї) своїх прибічників».
Ісламізм характеризується в курсовій роботі комплексно. Системно розкриті його історико-культурні, філософські і релігійно-догматичні корені.
Значна увага в широкому геополітичному контексті приділена показу ісламізму як ідеології і соціально-політичної практики, які конкретизовані стосовно сучасних етнополітичних процесів.
Список литературы
1. Релігієзнавство. Лубський В.І., Горбаченко Т.Г., Лубська М.В., Яковенко А.І., «Центр учбової літератури», Київ 2010 р.
2.Історія релігій. Лубський В.І., Лубська М.В., «Центр навчальної літератури» Київ 2004 р.
3. Релігієзнавство. Кислюк К.В., Кучер М.О., «Кондор» Київ 2004 р.
5.Історія віри та релігійних ідей. Том 3. Мірча Еліаде, переклад з франц. Критеріон М., 2002 р.
6.Іслам діалог і громадське суспільство. Мохаммад Хатамі, «Роспэн» Москва 2001 р.
7. Сучасні питання ісламської думки. Мухаммад Легенгаузен, переклад з франц. Чернієнко Т.Г.
8.Історія арабо - ісламської філософії Середні віки та сучасність. Фролова А.Е., «ИФ, РАН» Москва 2006 р.
9.Історія ісламської філософії. Анрі Корбен, переклад з франц. Кузніцова А. 2010 р.
10. Релігієзнавство.2 - ге видання. Колодний А.М., Скиртач В.М., Мозговий Л.І., «Центр учбової літератури» Київ 2009 р.
11.Іслам і мусульмани: культура і політика. Наумкін В.В., Москва 2006 р.
12. Журнал «Сходознавство» №43. Зінько С.Ю., Київ 2008 р.
13. Релігія і політика. Нурулаєв А.А., Нурулаєв А. Ал., «КМК» Москва 2006 р.
14.Ісламська держава. Набханій Т., «Хизб - ут - Тархир» 2002 р.
15.Історія сходу в шести томах. Рибаков Р.Б., Алаєв.Л.Б., Білокренецький В.Я., Васильєв Д.Д., Ланда Р.Г., Наумкін В.В., Непомнін О.Є., Смилянська І.М., Ширюков Г.К., Москва 2008 р.
16. Релігія і політика терору. Курбанов Г.М., Махачкала 2002 р.
17. Схід і політика. Воскресенський А.Д., «Московский государственный інститут международных отношений (Университет) МИД России», Москва 2011 р.
18.Іслам і політика. Ігнатенко О.О., «Институт религии и политики» 2004 р.
19.Іслам і глобалізація сучасного світу. Вагабов Н.М., «Эпоха», Махачкала 2008 р.
20. Світова політика і міжнародні відносини. Ланцова С.А., Ачкасова В.А., «Питер» 2007 р.