Загальна характеристика ісламу як світової релігії. Основні положення віровчення ісламу. Вплив ісламу на внутрішню політику держави. Фемінізм та релігійно-політичний екстремізм в ісламських країнах. Роль ісламу у світовій економіці, політиці і культурі.
Аннотация к работе
Сучасна релігія іслам - виступаючи духовною аналітикою сьогодення у більшості країн світу, де частка мусульман з кожним роком лише зростає про її уявлення про Бога, світ і людину. Ця проблема актуалізується в ісламському світі особливо сьогодні, коли саме нестабільність власного існування, кризовість, межовість власного буття спонукає багатьох шукати ті сфери, в яких людина могла б відчути себе впевненою і захищеною, здобути впевненість у вірності відстоюваної нею позиції, у винятковості й істинності саме того шляху, який обраний нею. Іслам базується навколо вічних проблем людського буття ті містить інформацію про необхідність розкриття сьогоденних викликів епохи в цілісному розумінні, необхідність пошуку шляхів розвязання конфліктів у просторі культури і релігії, і сумі комунікативних стосунків між мусульманами, модель особистості та необхідність самовиховання людини, імперативи індивідуальних проявів людей під час спілкування. Значення цієї роботи полягає передусім, у повному розкритті потенціалу ісламської релігії, як одного з можливих засобів формування особистості в ісламському світі, зосередження уваги на потенційних можливостях ісламу в питанні виховання вільної, творчої особи, толерантної, милосердної та справедливої у відносинах з іншими людьми інших віросповідань. Незалежно від ставлення до ісламу, кожній освіченій людині необхідно орієнтуватися в релігійно - ісламських питаннях як доктринального, так і практичного характеру.Іслам також називають мусульманством, магометанством, а людей, що її сповідують - мусульманами, магометанами. У 35 країнах вони становлять 95-99 % населення, в 15 державах - впливова меншість, у 28 країнах іслам - державна релігія [2, С.526]. Формально часом появи ісламу вважається 622 рік, коли засновник нової релігії Мухаммед був змушений тікати зі свого рідного міста в Мекки в сусідню Медіну. Стосунки між ними повинні базуватися на основі братерства: якщо мусульманин зустріне мусульманина, повчав Пророк , він повинен вітати його; якщо мусульманин запросить мусульманина до себе - треба обовязково прийняти запрошення; якщо мусульманин просить у іншого мусульманина поради - слід дати йому добру пораду; якщо один мусульманин занедужає, іншому належить проводити його в останню путь. У той же час чоловік вважається в ісламі вищим за жінку «за ступенем свого достоїнства», тому юридичні і майнові права останньої обмежені: при розподілі спадкоємного майна чоловік одержує частину, що дорівнює часткам двох жінок, у суді свідчення двох жінок заміняють свідчення одного чоловіка, грошовий штраф за убивство жінки в два рази менший ніж за вбивство чоловіка.Ще в давнину в ісламі виникла концепція "усуль аль-фікх", згідно з якою всі обовязки й норми, що регулюють людські стосунки, відносини держави з її підлеглими, а також з іншими державами, розвиток суспільства, державно-правові режими мають формуватися на основі правил, установлених Кораном і Суною, а також на основі мусульманських традицій (таклід), загальних рішень визнаних усією мусульманською громадою (іджтихад). Встановивши закони Ісламу, Ісламські держави регулюють взаємовідносини на основі законів Ісламу, встановлювало права і обовязки, застосовувало заходи покарання, піклувалося про моральність, стежило за дотриманням ісламських обрядів поклоніння і звичаїв, і управляло усіма справами уммы. Іслам ясно пояснив спосіб, за допомогою якого виконуються його закони над тими, що підкоряються його владі людьми: що прийняли його (мусульманами) так і тими, хто не увійшов до його лона. Мусульманські учені, що вивчають методи втілювання Ісламу, сказали: "Заклик до дотримання законів шаріату звернений до кожній розумній людині, здатній усвідомити заклик, незалежно від того, мусульманин він або ні". Отже, люди закликаються або до Ісламу, або до дотримання законів Ісламу.Незважаючи на те, що між релігією і ідентичністю є вельми тісна кореляція, і релігія, здається, виступає в ролі життєвого джерела ідентичності, вона забезпечує індивідууму «субєктивний доступ до всесвіту, коли він здатний піднестися над детермінізмом соціальної ідентічності і щоденного досвіду ». Першими (ще в 50-60-ті роки) пізнали цей процес такі країни, як Єгипет, Сирія, Ірак, де в ці роки мали місце глибокі соціально-економічні та політичні зміни. Ряд ісламістських організацій має досить складну організаційну структуру: в одній і тій же організації можуть бути підрозділи, які використовують мирні, легальні методи роботи, і законспіровані структури, які вдаються до терору. Міжнародний характер ісламістських рухів виявляється в тому, що багато з них не обмежують сферу своєї діяльності територією країни свого базування, здійснюючи операції і на території сусідніх з нею країн, а також створюють свої філії в інших країнах, в тому числі і за межами мусульманського світу (в Західній Європі, США, Канаді, в Південній Африці). Проблема при цьому полягає в тому, що ісламістські організації, створювані за допомогою, наприклад, Саудівської Аравії, Кувейту, Лівії, нада