Україна як демократична держава, в якій забезпечується верховенство права. Знайомство з чинниками, що протидіють процесу доказування в розслідуванні кримінальних справ та визначення заходів їх подолання. Аналіз діяльності слідчого як суб’єкта доказування.
Аннотация к работе
Слідчий як субєкт кримінально-процесуального доказування демократичний доказування слідчий кримінальнийОстанні здійснюють їх шляхом доказування певних обставин у передбаченій законом процесуальній формі з метою встановлення істини в кримінальній справі. Вагомий внесок у дослідження проблем кримінально-процесуального доказвання, становища та діяльності слідчого зроблено науковцями України: Ю.І. Предметом дослідження є чинне законодавство та відомчі нормативні акти, що визначають становище та діяльність слідчого як субєкта кримінально-процесуального доказування, слідча практика, а також проблемні питання теорії доказування в досудових стадіях. Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що це перше в сучасній українській процесуальній науці монографічне комплексне дослідження становища та діяльності слідчого як субєкта кримінально-процесуального доказування, виконане відповідно до чинної Конституції України, Концепції судово-правової реформи в Україні, завдань кримінального судочинства на підставі Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., з урахуванням положень Кримінального кодексу України (2001 р.) та оновленого вітчизняного кримінально-процесуального законодавства. висновки щодо діяльності слідчого як субєкта доказування зі встановлення та дослідження обставин, які складають предмет доказування в кримінальній справі з урахуванням норм нового КК та оновленого КПК України;На думку дисертанта, елементи обвинувачення в діяльності слідчого мають місце: а) коли кримінальну справу порушено щодо особи (ч. Найбільш характерним проявом обвинувачення є діяльність слідчого у звязку з притягненням особи як обвинуваченого, що обумовлюється достатністю для цього доказів (ст. Як встановлено дослідженням, тільки в 69,3% кримінальних справ обвинувальний висновок складено тим слідчим, який порушив справу. 6 КПК) слідчий повинен зібрати докази того, що: а) події, у звязку з якою порушено справу не було; б) подія мала місце, однак вона не є злочином; в) подія мала місце, однак вона не є результатом діяння людини. 213 КПК) можливо, коли доказано, що: а) що подія злочину мала місце; б) особі предявлено обвинувачення в учиненні злочину; в) наявними у справі доказами участь обвинуваченого у вчиненні злочину не доведена; г) всі необхідні й можливі слідчі дії для одержання нових доказів та усунення сумніву щодо винуватості обвинуваченого - проведено.У висновках стисло сформульовані основні положення, які обгрунтовані автором під час дослідження. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо становища та діяльності слідчого як субєкта кримінально-процесуального доказування. Зокрема, визначено поняття, предмет і межі доказування в досудових стадіях, пропонується проект ст. Стверджується, що слідчий здійснює функцію розслідування кримінальних справ і підкреслюється його провідна роль в здійсненні доказування в досудових стадіях. Визначено поняття «слідчий», наводиться характеристика діяльності слідчого як субєкта доказування, обґрунтовується необхідність доповнення його повноважень.