Розкриття Людвіга Шпора як музиканта перехідного історичного періоду. Його концепція жанру у контексті скрипкових концертів сучасників композитора. Етапи еволюційного становлення та розкриття його специфічних властивостей романтичного музичного мистецтва.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ім. СКРИПКОВІ КОНЦЕРТИ ЛЮДВИГА ШПОРА: НА ШЛЯХУ ДО РОМАНТИЗМУСкрипкові концерти Шпора осмислюються як шлях становлення характерних властивостей романтичного стилю в музичному мистецтві XIX ст. Висувається положення про належність композитора до перехідного історичного періоду, яке розкривається через узагальнення фактів біографії Шпора, його естетичні принципи, стильові якості скрипкових концертів, що розглядаються у контексті поетики жанру, творів попередників та сучасників Шпора (Моцарт, Віотті, Бетховен, Роде, Паганіні). Здійснюється періодизація скрипкових концертів Шпора. Указывается на своеобразную “двумирность” существования Шпора, на протяжении всей жизни совмещавшего традиционное для недавнего исторического прошлого амплуа придворного музыканта и деятельность “свободного художника” - гастролирующего скрипача-виртуоза и дирижера. “Двумирность” миросозерцания Шпора раскрывается в очевидном противоречии между его приверженностью прошлому и практической поддержкой современных композиторов, которую он оказывал на посту капельмейстера Кассельской оперы.Особливого значення набуває вивчення музичної спадщини митців, творче становлення яких співпадає з роками виникнення романтичного напрямку в музиці. Шпора (1784-1859), одного з видатних музикантів цього часу, який був визнаним за своє життя найавторитетнішим композитором, виконавцем, педагогом, фундатором німецької скрипкової школи. Скрипкові концерти розглядаються лише епізодично у працях Л. Ситуація, що склалася в музичній науці, не дозволяє осмислити індивідуальні композиторські якості Шпора, з одного боку, та еволюцію скрипкового концерту в історичному проміжку між віденським класицизмом і періодом зрілого романтизму, з іншого. Задля досягнення поставленої мети формулюються наступні завдання: представити Шпора музикантом перехідного історичного періоду;Що стосується точок дотику Шпора з віртуозами-скрипалями, то автори називають його попередниками, окрім Моцарта, то Віотті, то Роде (Л. “Музикант перехідного історичного періоду” різні сторони діяльності Шпора розглядаються під кутом зору історичної зміни художніх культур: Просвіти й Романтизму. Відзначається, що на противагу знаменитим композиторам-скрипалям Шпор ніколи не замикався у межах музики для свого інструменту, на підтвердження чого приводиться короткий перелік його творів у різних жанрах. Разом з тим скрипковий концерт продовжує своє існування в XIX столітті, і зразки цього жанру, створені Шпором, дозволяють виявити його еволюційний рух у нову історичну епоху. Шпора в дзеркалі жанрової традиції” формулюється питання про особливості жанру концерту, що дозволяють йому адаптуватися в мінливих умовах музичної культури.