Проблема забруднення навколишнього природного середовища сполуками хімічно активного азоту, що надходить від виробництва тваринницької продукції. Методи, адаптовані до місцевих умов України, використання яких сприятиме мінімізації викидів сполук азоту.
Аннотация к работе
Скорочення емісії хімічно активних сполук азоту у процесі виробництва тваринницької продукціїХімічно активний азот, що надходить у біосферу внаслідок антропогенної діяльності, спричиняє такі негативні наслідки, як підкислення поверхневих вод і ґрунту через осад NH3 і NOX; зниження біорізноманіття флори і фауни; погіршення здоровя людей унаслідок утворення в повітрі смогу зважених часток і аерозолів NH4, NO3; ушкодження рослин через утворення приземного озону; глобальна зміна клімату та руйнування озонового шару, внаслідок емісії N2O тощо [3]. Величина емісії азоту у процесі вирощування та утриманні сільськогосподарських тварин залежить від поголівя худоби різних категорій і типів систем збору, зберігання та використання гною. Аеробні умови зберігання (у сухому вигляді) спричиняють емісію N2O та інших побічних продуктів нітрифікації і денітрифікації сполук азоту, тоді як зберігання в анаеробних умовах (рідинні системи) - забезпечує їх мінімальні викиди [5]. Крім того, непряма емісія N2O відбувається за вимивання сполук азоту з відкритих систем зберігання гною, а також від гною пасовищ, у водойми. Гній інших категорій ВРХ крім пасовищ, зберігається в рідинних системах (за стійлового утримання молодих тварин на відгодівлі) і твердому вигляді [8].Частка свиней, які утримуються із застосуванням рідинних систем зберігання гною, в середньому становить 23,9%, а решта гною від свинарських ферм зберігається в твердому вигляді.