Французькі складносурядні речення в аспекті мови й мовлення. Семантико-прагматичні особливості мовленнєвих реалізацій складносурядних речень французької мови. Елементарні речення, які відповідають кількості предикативних частин складносурядного речення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі романської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Мінкін Лев Михайлович, Харківський національний педагогічнй університет імені Г.С.Сковороди, кафедра романської філології, завідувач кафедри Корбозерова Ніна Миколаївна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра іспанської та італійської філології, завідувач кафедри кандидат філологичних наук, доцент Захист відбудеться “26” березня 2008 року о “13 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул.Червоноармійська, 73).До останнього часу у романістиці докладно вивчалися тільки розповідні (Л.В.Шубб, G.Antoine, M.Grevisse, M.Hobaek Haff, K.Kerbrat-Orecchioni, F.Torterat та інші) та питальні (М.О.Вишнивецька, С.В.Невзорова) ССР, а також разом з іншими типами складних речень структурно-семантичні особливості складносурядних речень французької мови отримали висвітлення у ранніх працях Л.М.Мінкіна. На сучасному етапі зростання інтересу лінгвістичної науки до вивчення одиниць синтаксису в мовній системі та їх мовленнєвих реалізацій важливого значення набуває дослідження ССР французької мови як мовленнєвих актів (МА) та особливостей їх функціонування у художніх текстах. Необхідність класифікації ССР французької мови в аспекті цільової настанови (розповідної, питальної, спонукальної), а також визначення комунікативних типів складносурядних речень та семантико-прагматичних характеристик їх організації сприяли вибору теми дослідження. Актуальність роботи зумовлена інтегрованим підходом до вивчення структурних, семантичних та прагматичних особливостей ССР французької мови, що відповідає нагальним потребам сучасної лінгвістичної науки. типізувати смислові відношення між предикативними частинами ССР французької мови з позиції взаємодії синтаксису, семантики і прагматики;Формальною ознакою вираження сурядного звязку є сурядні сполучники, які виконують структуротвірну функцію обєднання предикативних частин і, маючи власну семантику, зумовлюють смислові відношення між компонентами складної синтаксичної єдності. Якщо смислові відношення між предикативними частинами ССР описати у вигляді опозитивної пари “смислова рівноправність :: смислова залежність”, то моделі ССР можна розподілити на три групи. У загально-частковопитальних, загальнопитальних, спонукально-розповідних моделях ССР (група II), результатом взаємодії інформативного й прагматичного значень є смислова залежність першої предикативної частини, що зумовлює зміст другої частини. Тут і далі позначено: П - питальна частина, Па - альтернативнопитальна частина, Пз - загальнопитальна частина, Пч - частковопитальна частина, Рп - розповідна частина, Сп - спонукальна частина, с-сполучник. Ядро мікросистеми складних речень поля сурядності представляють конструкції, що передають відношення рівноправності (група I: Пч с Пч, Сп с Сп, Па с Па, Сп с П), на периферії перебувають ті моделі, які при збереженні структурної рівноправності постійно передають відношення смислової залежності між предикативними частинами ССР (група II: Пз с Пз, Пз с Пч, Сп с Рп), на перетині цих груп містяться моделі групи III (Рп с Рп, Рп с П), які за своєю структурною організацією належать до категорії сурядності, але можуть передавати як відношення смислової незалежності, так і відношення залежності між предикативними частинами ССР.Складносурядні речення сучасної французької мови є самостійним типом складних речень, що характеризуються відносною структурною незалежністю предикативних частин. Класифікація ССР в аспекті комунікативної цільової настанови дозволила виявити зміст смислових відношень між предикативними частинами складного висловлення, що є характерним як для типових моделей, так і для відповідних мовленнєвих реалізацій. Аналіз різних типів ССР французької мови, які поєднують у своєму складі різноманітні за комунікативною спрямованістю цільові настанови (розповідні, питальні, спонукальні), підтверджує висловлене припущення про те, що при збереженні структурної рівноправності смислові відношення між предикативними частинами складносурядних речень можуть бути рівноправними або залежними. Відповідність структурної організації, комунікативної цільової настанови та смислових відношень між предикативними частинами дозволила розмежувати типові моделі ССР у мікросистемі складних речень поля сурядності. Розповідні та розповідно-питальні моделі ССР належать за своєю структурною організацією до категорії сурядності, але передають як відношення смислової рівноправності, так і залежності між предикативними частинами, і утворюють зону перетину між моделями ядра та периферії поля.